Кейс: організація технології на свинокомплексі

Задати питання
Наші експерти дадуть відповідь на будь яке питання, що до послуги

В повсякденній роботі ми іноді стикаємось з нетиповими ситуаціями. Тоді потрібно проявляти креативність та знаходити нестандартні рішення. 

Цей кейс наша команда вирішувала на практиці минулого року, коли проводили аудит вирощування свиней.

Умова

Є відносно нова ферма повного циклу. У менеджмента є проблема — не виходить налаштувати технологію, щоб ферма працювала на повну потужність.

Комплекс розрахований на 16 тисяч голів одночасного утримання. Працюють в тижневому циклі, відлучка у 28 днів.

Розклад по корпусах такий:

  • 6 маточників по 36 станків для опоросу
  • 8 приміщень дорощування
  • 16 приміщень відгодівлі

В кожне приміщення дорощування та відгодівлі стає до 450 голів.


Проблемне місце — репродуктор. Менеджменту не вдавалось досягти сталої кількості опоросів в цикл: в один тиждень могло бути 40 осіменінь, а в інший 110, щоб закрити нестачу. 

Багатоплідність свиноматок - 10 поросят/голову. 

Родильні приміщення то недозавантажені, то пороситься забагато свиноматок і їх «розпихують» по приміщенням з вільними станками, а поросят розсаджують. Після відлучки в частині приміщень залишаються підсисні свиноматки з поросятами і неможливо зробити дезінфекцію. Через це технологічні групи нерівномірні і за віком, і за вагою.


Задача

Спланувати роботу свинокомплекса та забезпечити повне завантаження приміщень та отримати рівні по віку та вазі технологічні групи.

Причини

Після проведення аудиту ми визначили комплекс факторів та порушень, що призвели до такого стану. Для спрощення їх поділили по групам:

  • Годівля

В рецептах комбікормів для супоросних свиноматок була підвищена кількість енергії та протеїну.

Через такий раціон вони приходили на опорос вагою не менше 350 кг. Значно ускладнювались роди та було багато задавлених поросят.

У комбікормах для лактуючих свиноматок кількість енергії була навпаки нижчою, а протеїну в надлишку. Організму не вистачало ресурсів для переробки білку та одночасно продукування молока для поросят. Це призводило до ураження печінки та збоїв статевого циклу. Окрім того, збільшувалась захворваність на ендометрити та комплекс ММА.

Середня вага відлучених поросят була 8 кг. При багатоплідності 10 голів на свиноматоку вага мала б бути на рівні 9-10 кг/голову.

  • Ветеринарія

Лікування ММА в комплексі не проводили. 

Локально для лікування ендометритів вводили в матку розчин з антибіотиком, але не викликали перед цим евакуацію вмісту матки. Протизапальні препарати не використовували. Симптоми захворювання зникали, а запальний процес в матці продовжувався. Там утворювались спайки і при осіменінні така свиноматка уже не запліднювалась.

  • Утримання та менеджмент

Підсисні свиноматки погано приходили в охоту. В родильних приміщеннях постійно було вимкнене світло. Природнього освітлення з вікон вистачало тільки на крайні станки. Як наслідок, свиноматки погано їли комбікорм та гірше приходили в охоту після відлучення.

В пункті штучного осіменіння на одній з ліній були встановлені лампи з яскравим світлом, куди розміщули відлучених свиноматок. Після осіменіння їх переганяли на іншу лінію протягом тижня, щоб звільнити місце для наступної відлучки.

Це зайве переміщення та додатковий стрес для свиноматок зменшували кількість плідних осіменінь.

Через поганий прихід в охоту повторно осіменяли систематично перегулюючих свиноматок, які знову перегулювали і їх знову осіменяли.

Вирішення

У цьому кейсі найбільший інтерес полягає саме в налаштуванні загальної технології вирощування на фермі. Після впровадження нової кормової програми, схеми лікувально-профілактичних робіт та роботи з утриманням на тому поголів’ї можна було отримати стабільні 85-90% плідного осіменіння та в перспективі багатоплідість 11 поросят на свиноматку. Але цього недостатньо для заповнення корпусів дорощування та відгодівлі.

Для щотижневої відлучки по 450 поросят необхідно було б мати свиноматок з багатоплідністю щонайменше 14 поросят на голову. Добудувати додаткові родильні приміщення також не варіант, бо дорощування і відгодівля не зможуть прийняти таку кількість поросят. Замінювати генетику або перебудовувати родильні приміщення довго та дорого.

Ми вирішили використовувати наявні приміщення та впровадити відлучку на 21 день. В ідеалі для цього необхідно 4 сектори для опоросу: три для свиноматок з поросятами, а один для санрозриву. 

Залишаються незалучені два сектори. Ми розділили їх на дві частини — ще 4 умовні сектори. Фізично приміщення можна було розділити навпіл та проводити мийку і дезінфекцію.

Це дозволяє ставити на опорос 36 свиноматок в один сектор і 18 в один умовний сектор — отримуємо 54 опороси на тиждень. 


При народженні 10 голів на свиноматку та збереженості 90% з маточника буде щотижня переводитись на дорощування 486 голів.

Це трохи більше, ніж може вмістити дорощування та відгодівля. Та необхідно враховувати, що на дорощування потрібно передавати тільки кращих поросят. Крім того, протягом дорощування частина відстаючих у рості поросят також буде вибракувана.

При відлученні на 21 день оборот свиноматок проходить швидше, тому непродуктивних та малопродуктивних свиноматок можна вибракувати.

Недоліком цього рішення є неможливість у повній мірі забезпечити виконання принципу «пусто-зайнято». Фізично родильні приміщення можна поділити навпіл та проводити мийку і дезінфекцію, але це не буде повноцінним санітарним розривом.


Слідкуйте за актуальними новинами та статтями у нашому Телеграм-каналі або на сторінці в Фейсбуці

Замовити проект
Експерти Центру з радістю дадуть відповідь на ваші питання, проведуть розрахунок вартості проекту і підготують комерційну пропозицію.