Попереду лише Бразилія: чому українці нехтують свининою заради курятини

Новина: Попереду лише Бразилія: чому українці нехтують свининою заради курятини
11 січня 2018

Формування цін на м’ясо в Україні, а наразі й саме існування свинарства та м’ясного скотарства цілком залежить від вітчизняного птахівництва. За бізнесові помилки платять кінцеві споживачі м’яса і молока. Населення купує цю продукцію за ціною, в половину вищою від тієї, яку сплачують жителі сусідньої Польщі, де середній дохід утричі перевищує українські показники. Натомість птахівники «вимушені» тримати високу ціну на курятину і заробляти сотні відсотків рентабельності інвестицій за рік, а споживачі – купувати курятину задорого, щоб рятувати виробників свинини.

Багато хто з політиків стверджує, що причиною високих цін на свинину є скорочення поголів’я через африканську чуму свиней (АЧС). Насправді, це не так. Через АЧС за п’ять  років знищено 129 000 свиней, а через високу собівартість свинини щороку в Україні поголів’я скорочується на 500 000 свиней.

До того ж, пташиний грип не менш небезпечний для бізнесу у птахівництві, ніж АЧС у свинарстві. Але чи хтось чув про пташиний грип, або що з його поширенням неможливо боротися? Останніми роками – ні.

Чому майбутнє свинарства знаходиться в руках птахівників? Три останні роки в Україні тихо і непомітно йшла боротьба за покупця між виробниками курятини і свинини. І в цій боротьбі, очевидно, виграли птахівники. Курятина впевнено витісняє свинину із раціонів українців. Варто нагадати, що споживання свинини в 2012-2013 роках в Україні було на чверть вищим, ніж зараз.

Споживання свинини та курятини в Україні у 2012-2017 рр. та прогноз на 2018 рік, забійна вага в тис. т


Динаміка середніх цін на споживчому ринку України на свинину та м'ясо птиці (тушку) у 2017 році


Динаміка середніх цін на споживчому ринку України на свинину та м'ясо птиці (тушку) у 2012 – 2017 рр.


З 2014 року споживання м’яса птиці залишається практично незмінним і навіть збільшується, а свої позиції здають саме виробники свинини.

Пояснень цьому два:

  • нижча за свинину і яловичину ціна:
  • популяризація м’яса птиці галузевими асоціаціями і виробниками курятини серед населення.

Аграрний потенціал України в ЄС щодалі все більше порівнюється з Бразилією. І заслуга у цьому поки що належить лише українським виробникам курятини. А точніше, найбільшому з них – «Миронівському хлібопродукту» (МХП), який став прикладом ефективної організації бізнесу.

Ані українські свинарі, ані виробники молока не наблизилися у ефективності і собівартості до заокенських фермерів. На думку різних європейських експертів, з наявною собівартістю і часто низькою якістю наші свинарі і молочники не представляють загрози для експансії на ринки Євросоюзу.

Навіть, навпаки – високі ціни на свинину і молоко в Україні роблять її привабливим ринком збуту для європейських виробників. Ціна на свинину в напівтушах у ЄС – 1,4 євро за кг, що відповідає цінам в Україні на живих свиней. Це на 30% дешевше за українську свинину. В той же час у Канаді та Бразилії ціни на свинину становлять 1,04 та 1,2 євро за 1 кг відповідно. Це на 50-70% дешевше за українську.

Наводимо нижче переклад основних тез із аналізу собівартості курятини, підготовленого авторитетним дослідницьким інститутом Вагенінген з Нідерландів, опублікованого в травні 2017 року.

Чим відрізняється собівартість вирощування бройлерів на українських та європейських фермах? Собівартість вирощування курятини в Україні – одна з найнижчих у світі: 65,6 євроценти за кілограм живої ваги. Кращий показник зараз має лише Бразилія – 62,5 євроценти. Навіть вирощена у США птиця дорожча – 68,6 євроценти.

Собівартість вирощування птиці в різних європейських країнах коливається від 82 до 91 євроцента за кілограм живої ваги. Серед європейських країн найнижчі виробничі витрати мають фермери з Польщі – 81,8 євроценти, а найбільші – в Італії, що відповідає 90,6 євроцентам.


Виробничі витрати у дев’яти країнах ЄС

Витрати та технологічні показники вирощування бройлерів в окремих країнах ЄС

Нідерланди

Німеччина

Франція

Англія

Італія

Іспанія

Данія

Польща

Угорщина

Вартість кормів (євро/100 кг)

32.7

32.9

30.1

33

35.3

33.7

32.2

32.6

31.5

Добові курчата (євроценти)

31.5

32

31.2

40.6

33.5

32.5

33.2

32

31.6

Жива вага (г)

2.3

2.3

1.9

2.25

2.4

2.6

2.2

2.3

2.3

Конверсія

1.61

1.61

1.7

1.65

1.71

1.75

1.58

1.65

1.66

Жива вага в більшості досліджуваних країн коливається між 2 та 2,5 кг. Виключеннями є Франція, де жива вага птиці нижча, та Іспанія, де цей показник дорівнює 2,6 кг.

Тобто ферми Нідерландів, Німеччини та Данії характеризуються низькою конверсією корму. Може здатися, що в італійських та іспанських птахівників цей показник гірший. Але потрібно розуміти, що конверсія корму напряму залежить від живої ваги. В Італії та Іспанії бройлерів вирощують до 2,4 та 2,6 кг, що призводить до більших витрат.

Витрати на оплату праці робітників також варіюються.  Зазвичай, роботу на фермі виконує сам фермер із сім’єю. Затрати на цю працю обчислюють як еквівалент повної зайнятості за подібну працю у країні. У східній та південній частині Європи витрати на оплату праці, зазвичай, нижчі, ніж у її західній та північній частині.

Різниця у витратах на утримання пташників та складів пояснюється розбіжністю у вартості інвестицій в пташину ферму, щільності посадки курчат та відсоткової ставки (як банківських кредитів, так і податків – в Україні мінімальні податки у тваринництві).

До загальних витрат відносяться витрати на страхування, бухгалтерію, консультаційні послуги, зв'язок, транспорт. На деяких фермах є також витрати на вивезення гною. В Нідерландах, Німеччині (земля Нижня Саксонія) та Угорщині фермери платять за цю послугу. В інших країнах це робиться безкоштовно, а у Сполученому Королівстві, Україні та Польщі фермери навіть отримують з вивезення гною невеликий прибуток.

Якими є виробничі витрати на вирощування бройлерів в країнах, що не входять до Євросоюзу? Дослідження витрат на виробництво домашньої птиці також проводилося для шести країн, що не входять до складу ЄС: Сполучених Штатів Америки (USA), Тайланду (THA), Бразилії (BRA), Аргентини (ARG), Росії (RUS) та України (UKR).

Бразилія та США виступають основними експортерами м’яса птиці на світовому ринку. Бразилія і Тайланд виступають основними постачальниками замороженої курятини до ЄС. Аргентина є виробником з низькими витратами і також експортує м'ясо домашньої птиці до ЄС. Україна включена до цього списку з огляду на те, що починаючи з 2015 року експортує м'ясо на європейські ринки. Вона є географічно близько розташованою до Польщі та Німеччини, і потенційно може стати важливим експортером м'яса до ЄС.

Виробничі витрати на вирощування бройлерів для ЄС та шести інших країн

Виробничі витрати на вирощування бройлерів для ЄС та шести інших країн

Ціна корму є головним фактором впливу на загальні виробничі витрати. Вона є значно нижчою в Україні, Бразилії, Аргентині та США порівняно з ЄС. Меншу вартість кормів у цих країнах можна переважним чином пояснити тим, що там наявна достатня кількість кормових інгредієнтів – кукурудзи та сої.

Україна постачає до ЄС сировину для виготовлення кормів. Третина всього експорту зернових йде в ЄС, там їх використовують переважно для вигодовування птиці та свиней.

Європейські виробники частково залежать від імпорту цих інгредієнтів з Південної Америки. Вартість зберігання, транспортування та націнка призводять до зростання вартості кормових інгредієнтів у Європі. Вартість добових курчат також менша з огляду на невеликі витрати на корм.

Ціни та технологічні операції під час виробництва бройлерів у Євросоюзі та деяких країнах, що не належать до ЄС

Європа

США

Тайланд

Бразилія

Аргентина

Росія

Україна

Вартість кормів (євро/100 кг)

32.7

26.3

31.5

23.6

26

28.9

21.8

Добові курчата (євроценти)

33.1

25.1

28.9

23.6

25.5

32.5

32

Жива вага (г)

2.283

2.7

2.4

2.6

2.6

2.1

2.48

Конверсія

1.66

1.86

1.68

1.79

1.83

1.75

1.8

У США, Бразилії та Аргентині кінцева вага бройлерів вища за показник ЄС. Більша кінцева вага свідчить про вищу конверсію корму.

Для всіх країн, що не входять до складу ЄС, спільним є те, що виробники не витрачають кошти на вивіз гною – він утилізується в регіоні. А в Бразилії, Аргентині та Україні утилізація сухого гною домашньої птиці є джерелом невеликого прибутку.

Виробники в Бразилії, Аргентині, Тайланді та Україні зазнають менших витрат, оскільки місцеве законодавство значно відрізняється від європейського. Прикладами такої різниці є використання антибіотиків, м'ясо-кісткового борошна як компонентів корму для бройлерів та відсутність законодавства, спрямованого на захист навколишнього середовища. М'ясо-кісткове борошно можна використовувати як компонент корму за межами Євросоюзу, але в самому ЄС це заборонено. Ця складова дозволяє збалансувати склад корму та знизити його вартість.

Яка собівартість м’яса після забою птиці? У ЄС середня собівартість птиці після забою становить 152 євроценти на кілограм тушки. У Бразилії та Україні цей показник на 30% нижчий – 106 та 112 євроценти на кілограм тушки відповідно.

Витрати на забій птиці обчислюються із розрахунку, що бройлерів забивають на великих комерційних підприємствах. Кінцевим продуктом виступає тушка бройлера. Вага тушки становить 70% живої ваги бройлера, доставленого з ферми. Базові розрахунки свідчать, що в Нідерландах витрати на забій становлять 33 євроценти на кілограм ваги тушки. Основними компонентами витрат виступають витрати на оплату праці (35%) та будівлю й обладнання (25%). Інші витрати (40%) складаються з транспортування бройлерів, електроенергії, води, перевірки та пакування.

Витрати на забій птиці на фермі та загальні витрати за кілограм ваги тушки в ЄС (євроцентів )

Нідерланди

Німеччина

Франція

Англія

Італія

Іспанія

Данія

Польша

Угорщина

Собівартість вирощування

121

123

127

128

129

125

121

117

119

Витрати на забій

33

28

31

27

27

27

38

22

21

Всього

153

150

158

156

156

152

159

139

140

Витрати на забій птиці на фермі та загальні витрати за кілограм ваги тушки  в ЄС та інших країнах (євроцентів)

Європа

США

Тайланд

Бразилія

Аргентина

Росія

Україна

Собівартість вирощування

123

98

109

89

103

117

94

Витрати на забій

28

25

17

17

20

19

18

Всього

152

123

126

106

123

136

112

Як ціни на м’ясо птиці позначаються на рентабельності? Роздрібні ціни на продукти птахівництва іноді значно відрізняються залежно від країни, в якій продається м'ясо птиці. Крім собівартості, вони залежать ще від двох важливих факторів: рівня доходів населення і об’ємів виробництва м'яса птиці в тій чи іншій країні. Найдорожча курятина в Швейцарії, Швеції, Норвегії, Фінляндії.

В Україні, крім низької собівартості, на високу рентабельність курятини впливає її роздрібна ціна, яка відчутно зросла в другій половині 2017 року. Через це ціни на курятину помилково порівнювати в Україні з будь-якою з країн ЄС.

Українському фермеру, який вирощує тільки птицю, отримати 100% рентабельності за цикл неможливо. Навпаки, такі виробники мало впливають на розмір свого заробітку. Навіть при зростанні роздрібних цін на курятину рентабельність одного виробничого циклу невеликих виробників зменшилась удвічі: з 50% до 25%.

За таких умов найвищу рентабельність матимуть вертикально інтегровані виробники курятини, які самостійно забезпечують повний виробничий цикл – від вирощування зернових і виготовлення кормів до вирощування птиці, її забою і продажу через власну мережу збуту.

Що це означає для українських свинарів?  ЄС захищає свій ринок від імпорту дешевої курятини, в тому числі з України, квотами. А поза ними – високим імпортним митом для країн не з ЄС, яке може становити понад 1 євро на 1 кг м’яса.

Низькою собівартістю української курятини занепокоєні і в сусідній Польщі, яка є одним з найбільших виробників цієї продукції в ЄС – 2,3 млн т м’яса птиці на рік, з яких експортується 1 млн т і переважно до країн Євросоюзу. До появи у 2015 році українського імпорту в ЄС польська курятина була найбільш дешевою і конкурентною, поступаючись у ціні лише ірландській.

Для українських свинарів висока конкурентоспроможність виробників вітчизняної курятини означає одне: якщо з якихось причин м'ясо курятини стане дешевшим, а воно може і повинно бути дешевшим – промислове виробництво свинини програє остаточно, якщо не зміниться. Маємо надію, що власники свинокомплексів встигнуть провести необхідні реформи, щоб не потрапити в пастку високої собівартості в галузі.

Джерело: Mind.ua


Слідкуйте за актуальними статтями та новинами у нашому Телеграм-каналі або на сторінці в Фейсбуці