Кабінет Міністрів взявся переглядати систему державної допомоги аграріям на 2020 і наступні роки. Зокрема, серед напрямів виділення бюджетних коштів вперше з’явився пункт «Компенсація підприємствам за знищене поголів’я свиней через захворювання на африканську чуму свиней (АЧС)». Це можна було б вважати перемогою свинарів, якби не доволі дивний спосіб визначення пріоритетних статей держпідтримки. Адже запропонований урядовцями алгоритм ставить під сумнів успішну реалізацію цієї ініціативи. У чому саме виникають непорозуміння, розбирався Mind.
Що не так було із держпідтримкою? Претензії до алгоритму надання державних компенсацій в аграрному середовищі виникали вже декілька років поспіль. Зокрема, як писав Mind, у минулому уряді та деяких галузевих асоціаціях лобіювалася держпідтримка окремих великих виробників курятини, залишаючи поза увагою потреби інших підгалузей.
На цю ситуацію звертав увагу і президент Володимир Зеленський. «Протягом 2017–2018 років одному з найбільших агрохолдингів України, «Миронівському хлібопродукту», з державного бюджету виділено майже 2,5 млрд грн дотацій. Насправді він не потребує державної підтримки, бо має надприбутки. І щорічно виплачує величезні дивіденди своїм акціонерам», – зауважив він на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики 18 липня 2019 року.
З чого почалася реформа? Після входження Міністерства аграрної політики та продовольства до складу МЕРТ відповідальним за аграрну політику став Тарас Висоцький – один із заступників міністра. Невдовзі він провів першу зустріч з очільниками низки професійних об’єднань аграріїв. Для кращої взаємодії між владою та профільними неурядовими організаціями було створено закриту WatsApp-групу «Агроасоціації», яку адміністрували працівники Мінекономіки. Водночас «живі» зустрічі лідерів агрооб’єднань стали регулярними та були присвячені різним актуальним проблемам галузі, зокрема – перспективам надання державної допомоги аграріям.
Так, 2 січня, під час першої відкритої зустрічі із аграрними асоціаціями Тарас Висоцький заявив, що уряд уже визначився з пріоритетами щодо держпідтримки сільського господарства. Це, зокрема, підтримка галузі тваринництва, садівництва та переробної індустрії; відшкодування вартості за придбання сільгосптехніки й обладнання; оновлення порядків розподілу коштів і переліків; внесення змін до податкового законодавства.
Мета комунікації з профільними громадськими організаціями, за словами заступника міністра, полягає в напрацюванні програми такої підтримки, яка матиме якнайкращий економічний ефект і сприятиме створенню нових робочих місць.
Водночас на нараді було оголошено про те, що пропозиції від аграрних асоціацій прийматимуться до 10 січня 2020 року, а подальше їх обговорення відбуватиметься за участю гравців ринку згідно з їхньою приналежністю до певної підгалузі сільгоспіндустрії.
Кому й що пропонується компенсувати? Наступним кроком з боку Мінекономіки у комунікації з агрооб’єднаннями в питаннях держдопомоги стало створення WatsApp-груп за галузевою ознакою. Так з’явилась група «Тваринництво», до якої наразі входить понад 20 представників сільськогосподарських неурядових організацій.
23 січня учасники цієї групи отримали пропозицію: до 16:00 п’ятниці, 24 січня, заповнити та надіслати «Форму опитування щодо напрямів державної підтримки». Основних напрямів було виокремлено п’ять:
-
часткове відшкодування вартості племінних генетичних ресурсів;
-
часткове відшкодування вартості тваринницьких об’єктів;
-
дотація за наявні бджолосім’ї;
-
дотація на 1 кг виробленої вовни;
-
компенсація знищеного поголів’я свиней через захворювання на африканську чуму свиней (АЧС).
До цього переліку та форми опитування додавалася інструкція такого змісту: «Орієнтовний обсяг на підтримку тваринництва – 1000 млн грн. Вами запропоновано п’ять основних напрямів. Необхідно розподілити 5 балів залежно від пріоритетності (за вашою думкою) саме того чи іншого напряму. У разі, якщо який напрям є надпріоритетним, ви можете кілька балів йому віддати, а це означатиме, що один із напрямів ви не вважаєте доцільним підтримувати. Крім цього, прохання оцифрувати надані вами пропозиції за кількістю одержувачів підтримки, об’єктів, та розміру, в якому ви вважаєте доцільно її надавати. Зверніть увагу, ми просимо порахувати і очікуваний ефект, який на вашу думку, буде досягнений».
Отже, представникам агрооб’єднань, кожне з яких представляє окрему галузь (свинарство, птахівництво, звірівництво, бджолярство, молочарство, м’ясопереробка, рибальство, вівчарство, козівництво тощо) і надіслало до Мінекономіки власні пропозиції щодо бюджетної допомоги, запропонували рейтинговим способом визначити, який або які з п’ятьох напрямів більше, ніж решта, заслуговують на те, аби держава підтримала їх своїм коштом у 2020 році.
Напередодні, 20 січня, відкриваючи чергову зустріч з представниками аграрних асоціацій у Мінекономіки, заступник міністра Тарас Висоцький зауважив, що проблематику африканської чуми свиней узято до уваги та, можливо, відповідні кошти на виплату свинокомплексам у випадку АЧС будуть передбачені на друге півріччя 2020 року. Повноцінну ж програму компенсацій планується розробити так, аби вона запрацювала вже у 2021 році.
Чим невдоволені свинарі? «Запроваджене урядовцями опитування схоже більше на імітацію з боку Мінекономіки, ніж на прагнення врахувати думки професійної аграрної громадськості. Такі ініціативи містять ризики викривлення фахових оцінок ситуації від учасників опитування. Не можна визначити пріоритет напрямку держпідтримки за кількістю голосів геть різних аграрних громадських об’єднань», – вважає Микола Бабенко, гендиректор Громадської спілки «Центр підвищення ефективності в тваринництві», що є одним з ініціаторів запровадження компенсацій свинарям втрат, завданих через АЧС.
За словами Бабенка, очолювана ним спілка запропонувала передбачити в програмі держпідтримки аграріїв 500 млн грн бюджетних коштів. Саме стільки має витрачатися щорічно на виплату компенсацій промисловим виробникам свинини за поголів’я свиней у випадку АЧС. «Ми сподівалися, що прозора та професійна комунікація бізнесу та влади сприятиме досягненню поставлених цілей. Водночас як свинарі можуть оцінити потреби у державній підтримці бджолярів чи вівчарів? Мабуть, так само, як і ті можуть оцінити потреби свинарів у бюджетних коштах», – зазначає він.
Крім того, у гравців ринку викликало подив і те, що форма опитування вже містила дуже конкретні «рекомендації», зроблені представниками Мінекономіки:
«1) часткове (50%, але не більше 30 000 грн) відшкодування вартості племінних генетичних ресурсів телиць, нетелів і корів;
2) часткове (30% вартості, але не більше 50 млн грн одному суб’єкту з урахуванням пов’язаних осіб) відшкодування вартості тваринницьких об’єктів (комплекси з утримання великої рогатої худоби; свинокомплекси; птахокомплекси; доїльні зали; переробні потужності (молоко, м'ясо, побічні продукти тваринного походження)».
Як зазначив Микола Бабенко, ці формулювання містять вельми конкретні ознаки упередження з боку держслужбовців або лобіювання ними інтересів певних, обраних поза конкурсом одержувачів держпідтримки. «Такі дії ставлять під сумнів ідею та мету здійснюваного урядом реформування Мінагрополітики і, насамперед, ліквідацію схем використання держпідтримки як способу відмивання бюджетних коштів», – вважає він.
Як виникають збитки? Африканська чума свиней – одне із найнебезпечніших захворювань, яке не вакцинується та не лікується. Отже, інфіковані тварини мають бути знищені. Згідно з Інструкцією з профілактики та боротьби з АЧС, умертвінню підлягає все поголів’я господарства, ураженого вірусом. Інакше кажучи, ця хвороба є фактично смертельним вироком для бізнесу свинаря.
Хоча стаття 49 Закону №2498-XII «Про ветеринарну медицину» містить імперативний припис щодо відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, за рахунок коштів держбюджету, на практиці цей механізм не працює. А відсутність шансів отримати відшкодування збитків за вимушене знищення всього поголів’я спонукала власників масово приховувати факти інфікування свиней вірусом АЧС. Вони або офіційно заявляють інші причини ліквідації ферм (наприклад, заміна наявного поголів’я новою генетикою), або продають за демпінговою ціною інфікованих поросят населенню, а дорослих свиней – на бійні (як правило, нелегальні). Так в Україні з’явився чорний ринок свинини з АЧС.
За словами директора Інституту ветеринарної медицини НААН Сергія Ничика, у країнах Європейського Союзу АЧС поширюється переважно в дикій природі. В Україні, за офіційною статистикою, переважає антропогенний спосіб поширення. «Причина – в масовому нелегальному продажі інфікованих свиней, чого не допускається в жодній іншій країні», – говорить він.
Навіть за заниженими оцінками асоціації «Свинарі України» (АСУ), які не враховують нелегальний ринок, від АЧС з 2012 року в Україні постраждало близько 80 великих свинарських господарств, 10 з них – торік. Унаслідок спалахів у промисловому секторі довелося знищити близько 300 000 голів свиней.
Чому свинарі розраховують на 500 млн грн компенсації? У «Центрі підвищення ефективності в тваринництві» порахували, що 500 млн грн – це середньозважений розмір щорічних втрат свинокомплексів від АЧС. А розмір відшкодування має становити 2400 грн за кожну вимушено знищену голову, причому лише за ту, що буде внесена до Державного реєстру тварин. Ініціатори запровадження такої системи сподіваються, що завдяки цьому компенсація не породить корупцію на місцях, коли комісія визначала б розмір втрат свинокомплексу суб’єктивно.
Не використані у 2020 році кошти, якщо такі будуть, пропонується скерувати на компенсацію половини вартості закупівлі свинокомплексами нової генетики.
За підрахунками гравців ринку, економічний ефект від повернення свинарству інвестиційної привабливості може становити 32 млрд грн доданої вартості від вирощування свиней і ще 16 млрд грн доданої вартості – від її переробки. Такі показники галузь здатна забезпечити з 1 млн тонн свинини із собівартістю 0,8 євро/кг живої ваги на сухих кормах та 0,5 євро/кг на рідкій годівлі.
За словами голови Асоціації м’ясної галузі Олександра Скорика, від втрат свинарів постраждали і переробні підприємства, потужності яких наразі завантажені лише наполовину, отже – собівартість виробництва зросла. Тож запровадження компенсацій збереже наявні робочі місця та простимулює створення нових.
Професійна спільнота переконана, що запровадження компенсацій свинокомплексам зупинить поширення АЧС. Таким чином, буде зведено нанівець практику торгівлі зараженим поголів’ям і сировиною, ураженими вірусом африканської чуми свиней. А у власників ферм не буде причини приховувати цей діагноз.
Джерело