У спробі максимально скоротити і без того не найзбалансованіший державний бюджет на 2020 рік уряд заліз у кишеню аграріям. Згідно з першою версією секвестру разом з витратами на децентралізацію, науку і культуру заради боротьби з пандемією коронавірусу «під ніж» мали піти всі пільги для АПК – стаття «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», на яку передбачено понад 4 млрд грн. На думку опитаних Mind експертів, це безпрецедентний випадок, оскільки навіть у найбільш кризові роки аграрна галузь ніколи не залишалася без підтримки.
«Зупинення фермерських програм державної допомоги в Україні закладає міну сповільненої дії», – вважає доктор соціальної економіки, заступник голови правління Української кооперативної федерації Зіновій Свереда.
За його словами, цього року фермери сподівалися на великий прорив, бо багато хто планував об’єднати програми дотацій з кредитами «5/7/9». Держпідтримка аграріям важлива з точки зору продовольчої безпеки та забезпечення добробуту держави. «Вірусний карантин» навесні може стати причиною продовольчого Майдану восени, коли станеться стрімке зростання цін на продукти харчування. Це вже почалося у Європі: на Сицилії, в Італії та в провінціях Іспанії клієнти супермаркетів відмовляються платити за продукти.
«Ми можемо отримати ситуацію, коли люди натовпом переходитимуть кордон з Європою, як це було між Сирією та Туреччиною, Грецією та Угорщиною. Смерть від голоду страшніша від арешту», – зазначив експерт.
При цьому варто пам’ятати, що держпідримка – це не послуга з боку влади, а пряма вимога Бюджетного кодексу, згідно з яким 1% аграрного ВВП має спрямовуватись на дотації.
Хто найбільше постраждає?
Генеральний директор Громадської спілки «Центр підвищення ефективності в тваринництві» Микола Бабенко вважає, що існує багато потужних галузей в агробізнесі, які здатні перенести кризу, бо мають достатній запас міцності. Йдеться про рослинництво, масложирову промисловість і птахівництво. Водночас є відносно слабкі наразі галузі, насамперед, свинарство, молочне скотарство та залежні від них м’ясопереробна та молокопереробна. Від цього залежить і все населення країни, яке споживає молоко та м’ясо.
За оцінками експерта, перевитрати щороку на корми та ветпрепарати у свинарстві та молочному скотарстві складають відповідно 8 і 18 млрд грн, всього – 26 млрд грн. Держпідтримка у розмірі 4,3 млрд на всіх виглядає мізерною проти 26 млрд грн втрат у двох галузях.
На думку Миколи Бабенка, механізм розподілу держпідтримки у попередні роки проблем не вирішував, а лише дещо їх відтерміновував. А от криза, що наближається, прискорить втрату власного виробництва та переробки молока і м’яса в Україні.
«Скорочувати витрати та ефективно перерозподіляти кошти під час кризи вкрай необхідно. Ми таке рішення підтримуємо, але за умови точних дій уряду на підтримку стратегічних галузей, які забезпечують продовольчу безпеку країни. Йдеться, зокрема, про запровадження компенсацій відсотків за кредитами для тих, хто вирощує і переробляє аграрну продукцію», – підкреслив експерт.
Що і кому дістанеться?
Координатор аналітичного центру Аграрного союзу України Лариса Старикова звертає увагу на те, що, коли постало питання про включення сільгосппідприємств до числа тих, на які не поширюється заборона працювати через запровадження карантину в Україні, аграрії були дуже активні. Перспектива ж позбавлення їх держпідтримки не викликала такої ж реакції.
«Я думаю, що у Верховній Раді буде кому захищати інтереси сільгоспвиробників. Узагалі ж не йдеться про те, що дотації передбачалося видавати з 1 квітня. Приблизно на цей час планувався розгляд порядків надання держдопомоги. Ідеальним у нинішніх умовах було би не скасовувати цю підтримку, а заморозити її до нормалізації ситуації, скажімо, до червня», – резюмувала експерт.
Зрештою так і вийшло. Як повідомив уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко, Кабмін повністю збереже бюджетну підтримку агропромислового сектору в розмірі 4 млрд грн, незважаючи на скорочення бюджету для боротьби з поширенням коронавірусу. «Президент Володимир Зеленський розуміє, що аграрії – це економічна основа України, особливо в такі складні часи. Влада зберегла всі чотири мільярди, спочатку заплановані для програм аграрного сектору», – сказав Лещенко.
Зберігається 2,2 млрд грн на підтримку розвитку тваринництва, переробки с/г продукції і дешеві кредити аграріям. Крім цього, 240 млн грн виділять на Фонд часткового гарантування кредитів. Решта фінансування піде на часткову компенсацію сільгосптехніки й устаткування, страховку, рослинництво та інші потреби сектору.
«Паперові» гроші
Закласти в бюджет 4 млрд для аграріїв – ще не означає їх виділити. Це довела минулорічна ситуація, коли без будь-якої епідеміологічної загрози, а суто через непрофесіоналізм Мінекономіки до галузі «не дійшли» 1 млрд грн бюджетних коштів.
Перший заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко зазначає, що, навіть якщо буде проголосований законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення, ринок не побачить державної допомоги у вигляді компенсації відсоткових ставок за кредитами, виданими фермерам, які купуватимуть землю, про які розповідав попередній очільник Мінекономіки Тимофій Милованов. Крім того, держпідтримка на вирощування втрачає сенс, якщо продукцію нема куди збувати. А саме така ситуація склалася за умови закриття сільгоспринків.
«Неможливість мешканцям заробити копійку може спричинити бунти, бо не всі з них мають достатній «жировий запас», аби ще місяць сидіти на карантині. У багатьох грошей немає, незаможні люди мають за щось існувати та сім’ї утримувати. Чи не єдиним порятунком для селян була торгівля на сільськогосподарських ринках тим, що вони виростили. Тепер ця можливість недоступна. Питання складні й уряду потрібно швидко їх вирішувати», – підкреслює Фурсенко.
Директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова повідомила, що картоплярі востаннє бачили держпідтримку в 2011 році. У 2020-му ж держпрограма компенсації вартості вітчизняної сільгосптехніки та обладнання серйозно урізана: замість обіцяного 1 млрд грн у наявності є лише 460 млн грн. Комісію зі складання списку підприємств, чия продукція компенсується, одноосібно скасовано, і тепер долю учасників програми вирішують 2–3 людини: міністр економіки і його заступники з АПК.
«Жодна з озвучених програм не була готова до запуску з квітня, а тепер чиновникам нарешті не потрібно буде працювати. При тому дефіциті, що очікується в держбюджеті через знищення малого та середнього бізнесу на догоду олігархам, адже не просто так вони пообіцяли допомогу державі з коронавірусом, який ми зараз спостерігаємо, це єдиний спосіб врятувати Пенсійний фонд», – зауважила вона.
Проте навіть представники тих ланок агросектору, які не отримували дотації, вважають їх скасування неприпустимим. «Зняття всіх дотацій і підтримок з аграріїв для нашої асоціації не є актуальним, оскільки не отримуємо їх. Але ми вважаємо, що зняття цієї невеликої підтримки є хибним шляхом, оскільки в кризовий час аграрний сектор фактично є єдиною опорою економіки держави», – упевнений виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий.
Джерело