Результати досліджень українських вчених є ґрунтом для формування рекомендацій, як покращити координацію між операторами у царинах тваринництва, ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів, як забезпечити ефективний нагляд за антимікробною резистентністю (АМР). У цій справі важливою є профілактика антибіотикорезистентності.
Розповісти про її науково-дослідницькі та прикладні аспекти в ексклюзивному інтерв’ю «Агробізнесу Сьогодні» погодився Сергій Ничик, директор Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України, член громадської спілки «Центр підвищення ефективності в тваринництві».
Пане, Сергію, враховуючи масштабність і світову тенденцію до зростання антибіотикорезистентності, актуальним є розроблення альтернативної лікувально-профілактичної терапії без використання антибіотиків. Які є її складові?
Мова йде, насамперед, про застосування бактеріофагів і сироваток, вакцинних препаратів, анатоксинів, сучасних дезінфектантів, а також засобів з імуностимулюючим і імуномодулюючим ефектом.
Виробленню профілактик передує певна наукова робота.
Звісно. Вчені нашого Інституту брали участь у Першій Національній консультаційній нараді, присвяченій розробці та впровадженню Національного плану дій зі стримування АМР та «Державної стратегії щодо реалізації державної політики зі стримування розвитку стійкості до протимікробних засобів на 2018-2022 роки». Вони забезпечували використання багатосекторного підходу «Єдине здоров’я» при плануванні, розробці та впровадженні національного плану дій щодо антимікробної резистентності.
Які наслідки мала ця участь?
В межах реалізації Національного плану дій в Інституті діє робоча група провідних науковців, учасники якої не лише організовують семінари, виступають із доповідями на конференціях, але й розпрацювали освітню програму із висвітлення глобальної проблеми щодо АМР. Наші науковці впродовж багатьох років моніторять антибіотикорезистентність у десятках тваринницьких господарств. За його результатами рекомендується раціональна антибіотикотерапія й аналізуються тенденції до збільшення резистентних штамів збудників інфекцій.
Які практичні втілення мають ці наукові розвідки?
Сформовано колекцію антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів для вивчення механізму дії явища резистентності до АМР. Спільно з колегами із Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя створили прилад МІЛ-терапії, тобто лазер у постійному магнітному полі та інфрачервоному промінні для безмедикаментозного лікування тварин.
Актуальною проблемою ветеринарії є мастит. Які зрушення у засобах зцілення від нього?
Зусиллями Тернопільської та Рівненської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини НААН розпочато напрацювання схем лікування корів, хворих на мастит. Ці дослідження стали додатковим стимулом для розробки, апробації та впровадження нових підходів до боротьби з патогенними мікроорганізмами. Співробітники згаданих дослідних станцій у боротьбі та профілактиці маститу корів використовують бактеріофаги, а також протимаститні препарати власного виробництва з антимікробними властивостями без антибіотиків. Проводиться робота з вивчення поширення метицилін-резистентних стафілококів у молоці, молочних продуктах та визначення їх біологічних джерел походження.
Останнім часом активізувались дискусії стосовно приступності в українському меді антибіотиків. Прокоментуйте ситуацію.
Назріла необхідність зміни загальноприйнятої системи використання антибіотиків у бджільництві. Експертиза продуктів бджільництва в Україні передбачає визначення лише двох антибіотиків: тетрацикліну та стрептоміцину, що значно менше кількості забруднювачів, передбачених Директивами ЄС, які підлягають обов’язковому контролю в Європі.
Яким є рівень державної політики щодо профілактики антибіотикорезистентності в Україні?
Наші знання, наукові розробки та досвід слугують здебільшого точково, тобто тим окремим господарствам, яким допомагаємо згідно з укладеними договорами. Натомість усі надбання вітчизняних учених використовуються, на жаль, не системно, не в масштабах країни. Це пояснюється тим, що рівень інспекторської роботи Держпродспоживслужби, компетентність і відповідальність її керівництва є настільки низькими, що не ведуть до позитивних зрушень у питаннях боротьби і профілактики виникнення та розповсюдження антибіотикорезистентних штамів в Україні. Цьому сприяє відсутність ефективної державної політики та контролю з боку Держпродспоживслужби за використанням антибіотиків при лікуванні тварин і застосуванням їх як кормових антибіотиків під час годування тварин.
Розмову вів Олександр Кривенко