Комітетські слухання на тему «Концепція державної підтримки сільгосптоваровиробників в рамках реалізації аграрних реформ» відбулися минулого тижня в стінах Верховної Ради України.
Для збільшення державної підтримки агропромислового комплексу потрібно кардинально змінювати її механізми, – сказав, відриваючи слухання Микола Сольський, голова парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики, передає Агробізнес Сьогодні.
В унісон цим словам прозвучали висновки, якими поділився з учасниками слухань Микола Бабенко, генеральний директор Громадської спілки «Центр підвищення ефективності в тваринництві».
Він зауважив, що низька ефективність у тваринництві та відсутність компенсацій промисловим виробникам свинини у випадку африканської чуми свиней (АЧС), призводять щороку до втрати 500 виробників свинини. Так само почалося падіння у молочному скотарстві: за підсумками 2019 року їх стало на 100 менше. При цьому передбачені у держбюджеті понад 4 млрд грн на допомогу аграріям неспівставні із 8 млрд грн, які щорічно перевитрачаються у галузі свинарства, а у галузі молочного скотарства перевитрати становлять 18 млрд грн.
За оцінками Спілки, рівень споживання молока та свинини в Україні є найнижчим у Європі, складає половину від біологічної потреби людини. Продукти для населення в сусідній Польщі значно дешевші, ніж в Україні: молоко – втричі, свинина – вдвічі. Свинина, наприклад, станом до кінця 2019 року, коли почалося стрімке її подорожчання в країнах ЄС, коштувала від 60 грн/кг у Польщі. «Українці вже забули, коли у нас літр молока можна було придбати за 11-12 грн, а кілограм свинини – за 60 грн. Крім того, через завищені ціни, що породжені перевитратами у тваринництві, неможливо говорити і про конкурентоздатність українських продовольчих товарів на зовнішніх ринках», – констатував Микола Бабенко.
Ще одна проблема, до якої він привернув увагу учасників слухань, – відсутність упродовж 8 років відшкодування свинокомплексам збитків, завданих африканською чумою свиней. «Україна – одна з небагатьох країн в світі, де такі компенсації не виплачуються. Навіть у Китаї передбачені відповідні відшкодування промисловим виробникам свинини», – зауважив промовець.
«АЧС – проблема, яка потребує державної підтримки», – наголосив громадський діяч і розповів, що під час публічних обговорень у Мінекономіки Спілка запропонувала закласти 500 млн грн у держбюджет допомоги аграріям у 2020 році із цільовим призначенням: виплати свинокомплексам за свиней, знищених у випадку АЧС.
«Тарас Висоцький, заступник Міністра економіки, нашу пропозицію почув і включив її у рейтингове голосування між агроасоціаціями щодо напрямів держпідтримки у 2020 році. За підсумками голосування наша ініціатива посіла 3-тє місце. Проте врешті-решт, як я зрозумів, старі механізми розподілу держдопомоги, через які українці мають удвічі завищені ціни на продукти харчування, і надалі працюють. Стара команда Мінагрополітики продовжує лобіювати держпідтримку будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів і інші цілі, які жодним чином не зменшують вартість продукції, не прибирають системні проблеми, що виникли в галузі і породжують корупцію з розподілом державних коштів», – констатував Микола Бабенко.
Він підкреслив, що проблема АЧС стосується не самих лише свинарів. Сполучені Штати Америки вже активно готуються до появи АЧС на американському континенті. Тамтешні університети проводять дослідження, спрямовані на те, щоби виявити, через яку сировину цей вірус може потрапити на територію США. Результати, отримані науковцями у 2018-2019 роках, вказують на те, що носіями АЧС можуть бути комбікорми, шроти, зерно. Навіть з трансатлантичним перевезенням певної сировини, за 40 днів, вірус може потрапити на американський континент.
«Виходячи з цього, й виробництво українського зерна, що є локомотивом економіки, наповнювачем бюджету та джерелом валютної виручки України, так само потенційно перебуває у зоні ризику», – зауважив Микола Бабенко. Крім того, він звернув увагу присутніх на те, що свинина вітчизняних виробників та субпродукти свинарства не проходять дослідження на вірус АЧС. Отже іноземні партнери України так само знаходяться в зоні ризику.
За оцінками Спілки, відсутність компенсацій свинокомплексам у випадку АЧС призвела до утворення в Україні найбільшого у світі нелегального ринку інфікованих свиней. Тварини, заражені вірусом АЧС, продаються не лише приватними домогосподарствами, а цілими свинокомплексами, тисячами, десятками тисяч голів. Такі випадки не фіксуються Держпродспоживслужбою. Це створило загрозу не лише для свинарства, але й для інших галузей. Така ситуація може призвести до подорожчання вдвічі української свинини в 2020 році.
Коментуючи виступ Миколи Бабенка, Тарас Висоцький визнав існування «проблематики АЧС» і необхідність її вирішувати. Урядовець повідомив, що ніби за кілька годин до слухань отримав від галузевих асоціацій алгоритм, який потрібно реалізувати, щоби надалі боротися із проблемою АЧС. «Будемо рухатись у цьому напрямку, напрацьовувати спільно з Держпродспоживслужбою можливості отримати бюджетне фінансування з 2021 року. З точки зору державної підтримки, на рівні дискусії з асоціаціями, враховуючи обмежені кошти, наразі зафіксувалися на інших, ніж АЧС, напрямках», – пояснив заступник міністра економіки.
В ексклюзивному інтерв’ю газеті «Агробізнес Сьогодні» Микола Бабенко сказав, що відсутність відшкодування промисловим виробникам свинини у випадку африканської чуми свиней перетворила вирощування свиней на гру із сірниками на діжці з порохом.
Пане Миколо, чи відомий вам зміст згаданого, але не розкритого Тарасом Висоцьким під час слухань алгоритму, отриманого ним ніби сьогодні вранці від галузевих асоціацій, який «потрібно реалізувати, щоби надалі боротися із проблемою АЧС»?
Я зі здивуванням почув цю новину. Зверніть увагу, на комітетських слуханнях асоціація, що об’єднує виключно промислових свинарів, ані слова не промовила в інтересах своїх учасників. Впевнений, що «алгоритм», про який розповіли заступнику міністра, стане до ряду попередніх безплідних урядових ініціатив і продовжить 8-річну історію окозамилювання, створення ілюзії вирішення проблем. Понад те, вважаю знаковою заяву Тараса Висоцького, що ті ж самі галузеві асоціації не підтримали нашу пропозицію розпочати вже цьогоріч виплати компенсацій свинокомплексам за свиней, знищених через АЧС. Така відмова не може мати жодних об’єктивних пояснень. 500 млн грн – це та сума, яка потрібна виробникам свинини, позаяк виробництво падає, поголів’я скорочується, число підприємців у цьому бізнесі зменшується, більшає число тих, хто не хоче йти на ризики постраждати від АЧС і залишитися сам на сам із цією проблемою. Наша пропозиція відповідає заклику щодо необхідності справедливого розподілу держдопомоги аграріям, який прозвучав із вуст Президента України Володимира Зеленського на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики 18 липня 2019 року. На жаль, Мінекономіки навіть під час комітетських слухань проігнорувало озвучені в моєму виступі аргументи. Я недаремно відразу ж зі своєї facebook-сторінки запитав заступника міністра, чи готовий він нести відповідальність, якщо в умовах запуску ринку землі в нашій країні неконтрольована ситуація з поширенням АЧС, із нелегальним ринком інфікованої свинини призведе до ембарго, до закриття ринків збуту для українського зерна?
Джерело