Синдром метрит-мастит-агалактія

Синдром мастит-метрит-агалактія (синдром ММА) – гостре післяродове захворювання свиноматок, що виникає як загальний синдром протягом перших 3 діб після опоросу, клінічно проявляється запаленням молочних пакетів, зниженням або відсутністю молоковіддачі, катарально-гнійними виділеннями з родових шляхів.

Дана патологія реєструється, переважно, в господарствах з промисловим веденням тваринництва. Ступінь захворюваності тварин від 10 до 30%, в окремих господарствах може становити до 80%.

Економічні втрати від синдрому ММА складається із:

• загибелі поросят і свиноматок;
• передчасне вибракування свиноматок;
• безпліддя;
• недоотриманого приплоду.

Етіологія

Синдром ММА виникає внаслідок багатьох чинників, головними з яких є:

1. Контамінація матки патогенною та умовно-патогенною мікрофлорою під час родів (кишкова паличка, стрептококи, стафілококи, коринебактерії, протей, хламідія);
2. Незадовільний ветеринарно-санітарний стан (порушення принципу «все порожньо – все зайнято», брудні родильні приміщення, відсутність дезінфекції, несвоєчасне видалення гною, порушення параметрів мікроклімату);
3. Порушення годівлі тварин (надлишок протеїну, незбалансований амінокислотний профіль – особливо метіоніну та лізину, клітковини, макро- і мікроелементів, вітамінів, порушення кальцієвого-фосфорного співвідношення);
4. Гормональні порушення ( естрогено-естрадіолового співвідношення, роботи кори наднирників – гальмування виділення адренокортикового гормону, гіпофізу – повільне виділення окситоцину);
5. Гінекологічні захворювання статевих органів ( гіпотонія та атонія матки, затримка посліду);
6. Тяжкі роди ( хламідіоз, парвовірусна інфекція свиней, невдалий підбір хряка- плідника для ремонтних свинок, слабкі потуги та перейми);
7. Відсутність моціону.

Патогенез

В післяродовому періоді в свиноматок складаються сприятливі умови для розвитку не лише для мікробів, що проникли внаслідок контамінації матки, але і для власної умовно-патогенної мікрофлори. Лохії та залишки плаценти є гарним живильним середовищем.

При зниженні загальної резистентності організму свиноматки, під час родів, та високій патогенності мікрофлори, інфекція проникає вглиб тканин і органів, в тому числі в молочну залозу. Це призводить до загальної інтоксикації організму, погіршення загального стану, інколи – загибелі тварини.

Клінічні ознаки

Клінічні ознаки захворювання, починають проявлятися через 2-3 доби після родів, а саме:

• лихоманка (підвищення температури тіла на 1-1,5^оС);
• апетит слабкий або відсутній (1-2 доби);
• гіперемія, запалення та болючість молочних пакетів (мастит);
• мала кількість або повна відсутність молозива (молока) в молочних пакетах (гіпо- і агалактія);
• занепокоєння під час ссання поросятами;
• катарально-гнійні виділення з статевих органів до 150 мл..

Катарально-гнійні виділення з матки

Негативний вплив захворювання проявляється і на поросятах:

• пригнічення;
• діарея;
• малий приріст живої ваги;
• відставання в рості та розвитку.

Діагностика

Діагноз на метрит-мастит агалактію ставлять на основі клінічних ознак захворювання, з обов’язковим проведенням термометрії. Підвищення температури тіла понад 39,5^оС є раннім діагностичним показником розвитку синдрому ММА. Необхідно виключити інфекційних агентів, зокрема хламідію.

Відбір проб для дослідження на хламідіоз

З даною метою проводять відбір зразків для лабораторного дослідження по ІФА чи ПЛР.

Відбір проводять в не лікованих тварин з клінічними ознаками захворювання. Забір виділень роблять урогенітальним зондом, який поміщують в піхву і обертовими рухами по слизовій оболонці відбирають пробу. Щіточку поміщають в пробірку типу епендорф, в якій міститься 1 мл. натрію хлориду 0,9% чи інше транспортне середовище.

В залежності від отриманих результатів лабораторного дослідження проводять специфічне лікування.

Лікування

Лікування хворих тварин комплексне: етіотропна, протизапальна та загальностимулююча терапія.

Етіотропна терапія – застосування антибактеріальних засобів.

Використання протимікробних препаратів повинно базуватися з врахуванням чутливості виділеної мікрофлори та лактації тварин. Більшість антибіотиків виводяться з молоком та спричиняють негативний вплив на поросят. Наприклад, препарати на основі енрофлоксацину (Енроксил 10%, Байтрил) протипоказані для застосування молодняку (руйнують хрящову тканину, спричиняють артрозо-артрити, деформацію суглобів), мають гепато- та нефротиксичні властивості.

Внутрішньоматкове введення препарату Йодоутер

Для лікування рекомендуємо використовувати препарати на основі амоксициліну: Біоцилін 150 ЛА, Ветримоксин ПД, Амоксицилін 15% та інші. Амоксицилін, на відміну від інших антибіотиків (енрофлоксацин, тилозин тартрат, окситетрациклін, марбофлоксацин), не «знищує» корисну мікрофлору лакто- і біфідобактерії, безпечний для молодняку в рекомендованих дозах – не викликає антибіотико-асоційованої діареї.

Протизапальна терапія – застосування нестероїдних протизапальних засобів на основі кетапрофену (Аініл, Кетозол – 100, Кефен, Ріфен), мелоксикам (Мелвет) чи флуніксину (Дженіксин, Фінадін). Дані діючі речовини попереджують розвиток запалення, блокують шляхи дії циклоксигенази і ліпоксигенази, синтез простагландинів і лейкотрієнів. Знеболювальна дія полягає у безпосередньому пригніченні дії брадикініну, вазодилататора та медіатора болю.

Загальностимулююча терапія – підтримання та покращення обмінних процесів організму.

Використовують препарати, що впливають на обмін речовин: Бутазал - 100, Фос-Бевіт, Катозал - містять бутафосфан та вітамін В12, Роборанте калієр - набір амінокислот та В12.

Поряд з цими препаратами, потрібно застосовувати Розчин глюкози 5%, Розчин кальцію глюконату 20%. Препарати дають додаткову енергію організму та знімають інтоксикацію.

Для евакуації вмісту матки вводять Окситоцин. Потрібно пам’ятати, для покращення дії окситоцину, потрібно застосовувати кальцій борглюконат - покращення скорочення гладеньких м’язів за рахунок наявності Са та енергії для скорочення м’язів.

Введення окситоцину для скорочення міометрію матки

Застосування екзогенних гормонів може спричинити дисбаланс власної гормональної системи. Необхідно використовувати гормональні препарати відповідно настанови щодо застосування, по можливості звести використання до мінімуму.

Профілактика

Синдром метрит-мастит-агалактія - приклад мультифакторної патології, може мати безліч причин. Необхідно завжди виключати інфекційну природу захворювання.

Контроль та профілактика хвороби полягає:

• Епізоотичний статус господарства (наявність патогенних збудників на фермі, своєчасне проведення бактеріологічних досліджень з чутливістю до антибіотиків, профілактичне карантинування новоприбулих тварин та проведення лабораторних досліджень);
• Задовільний ветеринарно-санітарний стан (чисте, сухе, продезінфіковане не тільки родильне приміщення, але й цех утримання супоросних свиноматок);
• Попередження ожиріння тварин (надмірно вгодовані тварини більш схильні до даної патології);
• Безперебійний доступ до води;
• Своєчасна виявлення та лікування хворих тварин.

Слідкуйте за актуальними статтями та новинами у нашому Телеграм-каналі або на сторінці в Фейсбуці.