Принципи використання антибіотиків у ветеринарії

Стаття: Принципи використання антибіотиків у ветеринарії
Задати питання

Антибіотики - це хіміотерапевтичні засоби мікробного, рослин­ного або тваринного походження, їх напівсинтетичні й синтетичні аналоги та похідні, які вибірково пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів, вірусів, найпростіших, грибів, а також затриму­ють ріст пухлин. В основі одержання антибіотиків лежить анта­гонізм між мікроорганізмами - антибіоз (від грец. anti - проти; bios - життя).

Історична довідка

У 1928 шотландський вчений Александер Флемінг виявив антибактеріальну дію плісняви Penicillium notatum, а в 1940 Г. Флорі (Florey) добув стійкий препарат пеніциліну. Поглиблене вивчення антибіотиків розпочалося в 1940-х після виділення пеніциліну і стрептоміцину. Антибіотики використовуються в медицині, ветеринарії і рослинництві для боротьби з інфекційними хворобами; в тваринництві — як стимулятори росту молодняка, у харчовій промисловості - для продовження строку зберігання деяких продуктів харчування.

Класифікація антибіотиків

Характерні властивості антибіотиків:

  • висока біологічна активність щодо чутливих до них мікро­організмів;
  • висока вибіркова протимікробна дія;
  • біологічну активність антибіотиків оцінюють в умовних оди­ницях, які містяться в 1 мл розчину (ОД/мл) або в 1 мг препарату (ОД/мг);
  • випускають антибіотики в різних лікарських формах (порош­ок, суспензія, розчини, таблетки, мазі). Призначають перорально, парентерально та місцево.

Класифікація антибіотиків
Класифікація антибіотиків

За типом протимікробної дії антибіотики поділяють на:

  • бактери­цидні (пеніциліни, цефалоспорини, поліміксини);
  • бактеріоста­тичні (тетрацикліни, левоміцетини, макроліди).

Особливості застосування антибіотиків

Класифіка­ція має практичне значення для вибору тактики лікування. При легкому і середньому ступені перебігу інфекційних захворювань призначають антибіотики бактеріостатичної дії. Їх застосовують більш тривалими курсами. Хворим з тяжкими інфекціями та з ослабленими захисними силами організму призначають антибіотики бактерицидної дії.

Багато лікарів мають свої улюблені препарати, котрими лікують більшість захворювань. Вважають, що антибіотик це панацея «від всього». Підвищена темапература тіла – захисна реакція організму на дію не тільки бактерій, але й вірусів, збудників паразитарних захворювань, пріонів, пухлин, перегрівання. Тому, застосовувати протимікробні препарати, необхідно лише керуючись наступними правилами.

Превентивна та лабораторна діагностика

Точно встановлений діагноз – наявність специфічного одного чи декількох збудників, локалізація патологічного процесу, очікувана чутливість до збудника (при необхідності термінового застосування препарату).

Відбір зразків для лабораторного дослідження
Відбір зразків для лабораторного дослідження

Бактеріальне дослідження з чутливістю до протимікробних препаратів – виділення культури збудника чи мікроорганізмів, з наступним визначенням чутливості до антибактеріальних препаратів.

Для виділення збуднику і дослідження його чутливості до протимікробних препаратів необхідно від 5 до 10 діб, що не завжди підходить для всіх ситуацій, які можуть виникнути на виробництві. Лікування повинно бути розпочате на основі попереднього діагнозу. На даному етапі необхідно використати препарати широкого спектру дії або комплексні форми. Після проведення антибіотикочутливості, потрібно перейти на інший препарат, вузького спектру, до якого чутливий збудник.

Антибіотикограма
Антибіотикограма

Якщо збудник чутливий до декількох препаратів, необхідно використати засоби з бактерицидною дією. Бактерицидна дія – характеризується загибеллю збудника, а бактеріостатична – блокування реплікації клітин та їх генетичного матеріалу, не призводячи до загибелі, при низькій резистентності організму можливий рецидив захворювання.

Доцільність застосування антибіотиків

Протимікробні препарати не панацея від захворювань, потребують раціонального використання, необхідно враховувати, що гострі процеси краще піддаються лікуванню ніж хронічні (супроводжуються утворенням тканинних бар’єрів, які ускладнюють проникнення препарату в місце ураження).

Клінічні ознаки метриту
Клінічні ознаки метриту

Беззаперечними показниками до застосування є: сепсис, закриті гнійно-некротичні вогнища, що супроводжуються гнійно-резорбтивною лихоманкою, інфекційні ураження анатомічних порожнин, анаеробна інфекція, актиномікоз.

Вибір оптимального препарату

Використання препарату з вузьким спектром дії, врахування особливостей фармакокінетики препарату, особливості пацієнта (вік, маса тіла, лактація, сухостійний період, стан нирок та печінки, супутні патології), одночасне застосування декількох лікарських препаратів, наявність некротичних тканин, гною, абсцесів, секвестрів, порушення мікроциркуляції.

Потрібно пам’ятати, що всі антибіотики при використання пригнічують тканинне дихання, гальмують регенеративні процеси, знижують природню резистентність організму. Поряд треба застосовувати препарати, що активізують вищеперераховані процеси: Інтровіт, ДАЕ-віт, Мультивітамін, ЄвітСел.

Вибраний препарат повинен відповідати наступним вимогам:

  • діюча речовина повинна бути активною по відношенню збудника, згідно результатів бактеріологічного дослідження;
  • антибіотик повинен вибірково подавляти життєдіяльність патогенних мікроорганізмів, не порушуючи гомеостаз організму;
  • доцільно застосовувати комплексні препарати для антибактеріальної терапії, виходячи з поліетіологічної теорії виникнення захворювання;
  • протимікробна терапія складається не тільки з антибіотиків, але з заходів по підвищенню резистентності організму та зменшенню кількості патогенів в навколишньому середовищі;
  • повільний розвиток резистентності до препарату під час його використання;
  • збереження антибактеріального ефекту в рідинах організму, ексудатах, тканинах чи низький рівень інактивації білками сироватки крові, тканинними ензимами;
  • гарне всмоктування, поширення і виведення препарату, забезпечуючи терапевтичну концентрацію в крові, тканинах і рідинах організму (в тому числі в лікворі), які повинні швидко досягатися і підтримуватися протягом тривалого періоду (особливе значення має створення високих концентрацій в місці ураження, крові, сечі, жовчі, калі);
  • зручна лікарська форма для застосування різним віковим групам тварин і локалізації процесу, забезпечує максимальний ефект і стабільність в звичайних умовах зберігання.

Доза, кратність та шлях введення

Залежить не лише від фармакокінетики препарату, але й від тривалості та тяжкості перебігу хвороби.

Дози препаратів та інтервали між введеннями повинні забезпечити антибактеріальні концентрації в вогнищі інфекції на протязі всього курсу терапії. При умові введення низьких доз чи дотримання більших інтервалів між введеннями, інгібіторні концентрації не досягаються або тримаються короткий час, і лікування є неефективним. Зростає ризик виникнення резистентних патогенних мікроорганізмів.

Особливості застосування для різних статево-вікових груп тварин

В залежності від особливостей фармакокінетики препаратів в організмі тварин для окремих видів і вікових груп дози значно різняться. Наприклад: Окси-100, Пен-Н, Пенстреп-400, Оксипрол, Спектам ін’єкційний, Тетравет, Канаміцин 25%, Інтраміцин - в інструкції написані вищі дози для молодняку.

Застосування пероральних форм антибіотиків при діареї телят
Застосування пероральних форм антибіотиків при діареї телят

Особливості застосування при інфекційних захворюваннях

Необхідно враховувати особливості застосування і при інфекційних захворюваннях. Так, ТімТіл - доза зростає на 25% при лікуванні тварин, хворих на ензоотичну пневмонію. Родотіум 10% - доза на 12,5 кг., зростає від 1,0 до 2,0 мл. в залежності від лікування хворих тварин на дизентерію, проліферативну ентеропатію, ензоотичну пневмонію, актинобацилярну плевропневмонію. Марбокс - при гострому перебігу маститу препарат рекомендовано вводити внутрішньовенно.

Створення достатніх терапевтичних концентрацій в органах і тканинах тварини залежить не тільки від дози препарату, але і від способу введення. Препарати найчастіше призначають перорально, внутрішньом’язево, внутрішньовенно, внутрішньоочеревинно, внутрішньоматково, інтрацистернально, зовнішньо і рідше – підшкірно. Внутрішньовенний та внутрішньом’язевий шлях введення використовують для негайного створення антимікробних концентрацій препарату в організмі, а також в тих випадках коли речовина погано всмоктується з шлунково-кишкового тракту.

Особливості застосування антибіотиків пролонгованої дії

Для зменшення кількості ін’єкцій використовують пролонговані препарати: Лімоксин-200 ЛА, Тетравет П.Д., Окситетрациклін 20 ЛА, Амоксицилін 15, Амоксицилін 20%, Кламоксіл ЛА, Бімоксил ЛА, Ветримоксин П.Д., Біоцилін - 150 ЛА.

Підшкірне введення менш ефективно, внаслідок нерівномірного всмоктування ліків із підшкірної клітковини. Антибактеріальні препарати можна вводити внутрішньоочеревинно, що забезпечує швидке поширення діючої речовини в органах і тканинах, особливо тазової і черевної порожнини.

При шлунково-кишечних захворюваннях рекомендовано застосовувати препарати з пероральним шляхом введення. Біоцилін-200 ВП, Вітрофлокс Орал, Доксин-200 ВП, Колі-4800, Лімоксин-400 ВП, Бровасептол порошок, Апраміцину сульфат 50%, Бровамулін-100, Бровасептол концентрат, Сарофлокс, Родотіум 80%, Фармазин 1000, Колівет, Родотіум 45% - препарати в формі водорозчинних порошків чи розчинів для перорального застосування, які можна задавати через медикатор лікарських засобів чи разом з кормом.

Курс лікування

Визначають відповідну тривалість застосування для повної ліквідації захворювання та попередження розвитку рецидивів, необхідно виходити з клінічних даних перебігу патології (в настанові до застосування протимікробних препаратів є пункт, що курс лікування може бути продовжений за наявності клінічних ознак), інколи на перше місце виходять бактеріологічні показники, курс антибіотикотерапії повинен бути найкоротшим для уникнення накопичення препаратів у токсичних дозах, виникнення резистентності мікроорганізмів, розвитку суперінфекції.

Тривалість лікування коливається і залежить від протікання і тяжкості захворювання, наперед не може бути строго регламентована. Гострі процеси потребують короткочасного 3-5 діб лікування, але повинно бути інтенсивним та комплексним. Хронічні процеси потребують тривалого лікування, а в деяких випадках, при рецидивуючих інфекціях до повної санації організму.


Слідкуйте за актуальними статтями та новинами у нашому Телеграм-каналі або на сторінці в Фейсбуці

Вид тварин:  Свині / ВРХ / Птиця / Коні / Вівці / Кози / Кролики / Пушні тварини / Коти / Собаки
Замовити послугу
Оформіть заявку на сайті, ми зв'яжемось з вами найближчим часом та дамо відповідь на всі ваші питання