Микола Бабенко: з 2021 р. нас очікує закриття неефективних свинокомплексів

Микола Бабенко: з 2021 р. нас очікує закриття неефективних свинокомплексів
Задати питання

Рівно два роки тому з метою сприяння розвитку підприємств вітчизняної м’ясної індустрії і підвищення конкурентоспроможності сировини та м’ясопродуктів українського походження і розширення ринків їхнього збуту була створена Асоціація «М’ясної галузі». Про те, чого вдалося досягти за цей період і плани на майбутнє – в інтерв’ю з Миколою Бабенком, виконавчим директором Асоціації.

Пане Миколо, Асоціації «М’ясної галузі» у травні виповнилося два роки. Це мало чи багато, що вже зроблено асоціацією?

Два роки – вік молодий і для бізнесу, і для об’єднання, однак всі учасники асоціації – це відомі переробні підприємства України, кожен зі своєю історією і традиціями. Першим кроком стало об’єднання м’ясопереробних підприємств, їх знайомство між собою. В асоціації зібрано 20 провідних м’ясопереробних підприємств України, які приблизно однакові за розмірами. Асоціація стала помітною, бере участь у різних заходах, виступає з ініціативами.
Особисто я на посаду керівника асоціації був обраний наприкінці березня і приступив до роботи з квітня цього року.


Вітаємо на новій посаді! Діяльність ваших компаній і громадської спілки дотепер переважно стосувалась роботи з тваринницькими комплексами. Тепер ви очолили Асоціацію «М’ясної галузі», яка об’єднує м’ясопереробні підприємства. Чому так відбулось?

Всіх, хто працює в тваринництві і переробці, об’єднує постачання доступних, поживних продуктів українцям або на зовнішні ринки. Такий результат створюється комбінацією трьох факторів: ефективність виробництва; керування витратами та створення доданої вартості. Корми, ветпрепарати, вирощування, м’ясопереробка, торгівля — це один ланцюг, а не просто окремі галузі з власною мотивацією, принаймні так має бути. Тож логіка дуже проста — весь ланцюг має працювати злагоджено, а не в протистоянні свинарства, переробки і торгівлі. Ми маємо взаємодіяти з користю для споживача, а не фіксуватися лише на одній ланці. Власне, це я і бачу своїм головним завданням на посаді виконавчого директора Асоціації «М’ясної галузі» — сприяти консолідації галузі, спільно з партнерами і учасниками Асоціації створювати нові механізми взаємодії, вчасно реагувати на потреби всього ланцюга від поля до столу, представляти інтереси учасників на рівні державних установ.

Така консолідація підприємств — це глобальна тенденція в тваринництві?

Так, абсолютно. Об’єднання виробничої і переробної ланок є синергійним для обох сторін — тваринницький комплекс отримує гарантований збут і прибуток, зосереджується на технологічних процесах, переробні підприємства отримують повне завантаження потужностей, планують логістичні процеси відповідно до власних потреб, забезпечують постійну передбачувану ціну та якість продукції, що дуже цінують споживачі. Найбільш активними “інтеграторами” в Україні є птахівники, трохи відстають по часу і глибині інтеграції свинарі, ще повільніше йде процес у секторі ВРХ. По виробництву свинини ситуація досить очевидна. У світі ТОП-10 компаній тримають більше 5 млн голів свиноматок. На вершині списку американська Smithfield і китайська WH Group. Кожна з ТОП-10 вирощує і переробляє щорічно десятки мільйонів голів свиней. Окрім американських, китайських, бразильських, світовими лідерами є компанії з Франції, Іспанії, Німеччини, Нідерландів та Данії. Майже всі ці компанії вертикально інтегровані, адже це є єдиний шлях для експоненційного розвитку в м’ясній галузі.


Як впливають на цю тенденцію ті кризи, які переживає зараз наша країна: епідеміологічна, економічна, соціальна?

Насправді, кризи тільки прискорюють цей рух. Витрати виробництва і збуту зросли, а купівельна спроможність населення знизилась. Тож пошук шляхів оптимізації виробничих і логістичних процесів, скорочення витрат, а відтак і зниження собівартості продукції є на часі. У світлі поточної глобальної кризи у свинарстві, пов’язаної із розповсюдженням АЧС, варто додати, що і рівень біобезпеки у сучасних свинокомплексів зі сталими каналами постачання і збуту набагато вищий. Ми бачимо, як навіть в Україні свинарі масово відмовляються від співпраці з нелегальними бійнями на користь перевірених великих переробних підприємств. За допомогою Асоціації «М’ясної галузі», переконаний, запрацюють і компенсації свинокомплексам за свиней у випадку АЧС.

Наскільки складним є процес інтеграції підприємств, у яких, очевидно,відрізняються стилі менеджменту, стандарти роботи, по-різному налагоджені адміністративні процеси?

Не варто вигадувати велосипед. Ті програми, системи автоматизації процесів, які зараз є на ринку, вирішують питання консолідації швидко й ефективно. Це те, що в принципі має бути впроваджено на кожному сучасному підприємстві, щоби бути конкурентоздатними на українському і глобальному ринках. Але, сьогодні, за нашими оцінками, не більше 10% тваринницьких комплексів мають такі системи. Втрачається ефективність, собівартість часто перевищує ринкові ціни. Програмне забезпечення управління свинокомплексом дозволяє повністю персоналізувати задачі і процеси, додавати зв’язки і узгоджувати роботу з новими контрагентами, в реальному часі контролювати собівартість тощо. У компаній, які виробили нову функціональну оргструктуру та впровадили ефективну систему управління процесами, проблем з об’єднанням не має бути.


Ми обговорили переваги, які надає інтеграція учасникам ланцюгу, а як щодо ризиків?

Якісно реалізована інтеграція прибирає як зайві витрати, так і операційні ризики. Проте кожна трансформація — це турбулентний час, який виносить на поверхню всі накопичені неефективні процеси. Основним ризиком завжди був і є людський фактор. Слід враховувати спротив персоналу, який — часто цілком виправдано — побоюватиметься, що в нових умовах не зуміє зберегти свою звичайну діяльність. Маю на увазі схильність до корупційних схем, небажання впроваджувати нове, прогресивне , що в результаті веде до величезних перевитрат у свинарстві. Більше 8 млрд грн щорічно, за нашими оцінками, могли б додатково заробляти виробники свинини, якби вели прозору, добре налагоджену діяльність.

Чи є вже в Україні успішні приклади інтегрованих підприємств і якою ви бачите інтеграцію?

Так, є. Найвідоміші та найбільші серед них – «АПК-Інвест», «Глобино», «Барком». Вони стали піонерами, першопрохідцями у вертикальній інтеграції. Ми вивчаємо їхній досвід і досвід компаній з інших країн, щоб ефективно консолідувати вирощування і переробку. Ми прагнемо зберегти середні і малі свинокомплекси. Щороку в Україні закривається до 500 таких свинокомплексів, десятки тисяч українців втрачають роботу в селах. Перше в планах Асоціації – зробити доступними ціни на поросят для відгодівлі, для цього нам потрібні свої репродуктори. Друге – надамо свинокомплексам супровід, технологічну та фінансову підтримки, щоби вони вийшли на собівартість не більше 25 грн/кг, навіть із покупними поросятами.

Аграрні підприємства, в тому числі тваринницькі комплекси, часто досить консервативні. Можете змоделювати майбутнє співіснування тваринних комплексів поряд із великими консолідованими компаніями?

Є декілька сценаріїв. Зрозуміло, що кон’юнктура для таких компаній погіршиться — в першу чергу м’ясопереробні підприємства використовуватимуть власну або кооперативну сировину. Крім того, за рахунок оптимізації витрат, собівартість м’яса в інтегрованих компаніях або кооперативах стане нижчою, що знову ж вдарить по конкурентоздатності окремих свинокомплексів. А ще в Україні поширені в агробізнесі підприємства – соціальні проекти, які працюють не заради прибутку, а заради працевлаштування пайовиків. З відкриттям ринку землі «соціальні проекти» втратять сенс, з 2021 року нас очікує масове закриття неефективних свинокомплексів і молочних ферм. Просто лишити все, як є, вже не вийде. Ми повинні запропонувати ринку модель вирощування свиней із гарантованою конкурентною собівартістю 1 кг у 15-25 грн.

Щодо нових гравців, чи бачите ви перспективу приходу інвесторів зі сторони нового капіталу і в м’ясопереробну галузь?

Такий процес теж можливий. Однак останні роки багато хто пішов з цього бізнесу. Бар’єр входу у м’ясопереробну галузь значно вищий, ніж, наприклад, у вирощування. Ми в Асоціації «М’ясної галузі» раді новим учасникам і створюємо умови, щоби збільшувався ринок споживання, а це і збільшення діючих виробництв, і створення нових. Сподіваюсь, що і в профільному міністерстві, і у Верховній Раді розуміють необхідність руху назустріч нашим ініціативам: мова йде про створення тисяч робочих місць, бюджетні надходження, розвиток інфраструктури селищ і малих міст, повернення в Україну талановитої молоді, нарощування експорту та багато інших факторів, які роблять країну сильнішою.

На початку інтерв’ю ви згадали рітейл як кінцеву ланку ланцюга. Асоціація «М’ясної галузі» планує співпрацю з цим напрямом?

Так, ми вже налагоджуємо діалог. Це необхідно, щоб увесь ланцюг працював ефективно, ми забезпечуємо продовольчу безпеку держави, задовольняємо одну із базових потреб людини – потребу в їжі. Тільки через взаємодію ми зможемо зробити продукти доступними, а споживання відповідним до біологічних потреб населення.

LandLord
Замовити послугу
Оформіть заявку на сайті, ми зв'яжемось з вами найближчим часом та дамо відповідь на всі ваші питання