– Пане Миколо, чим викликана ваша нинішня публічна презентація?
– Щоби зрозуміти наші мотиви, важливо відійти від тих ролей, до яких ми звикли. Ви журналіст, я експерт, хтось вирощує свиней, хтось продає корми, хтось – ветеринарні препарати. Втім усіх нас об’єднує належність до споживачів, котрі, скажімо, купують свинину, але дуже мало. Через брак коштів багато українців віддають перевагу продуктам, які не мають тієї поживної цінності, яка потрібна людині, для її фізіології, для її розвитку, для її інтелектуальної діяльності. Безумовно, це негативно позначається на здоров’ї нації.
– Чи могли би ви у числових показниках оцінити ситуацію зі споживанням свинини в Україні?
– В середньому щороку на одного нашого співвітчизника приходиться лише 15 кг свинини, а м'яса взагалі – тільки 45 кг. Зверніть увагу! Міністерством охорони здоров’я України встановлено нормативне значення середньодушового щорічного споживання м’яса в нашій країні, яке дорівнює 80 кг.
– Інакше кажучи, українці споживають м’яса майже вдвічі – втричі менше від офіційно визначеної фізіологічної норми.
– Саме так. Об’єктивні дані свідчать, що для значної категорії малозабезпечених українців є недоступною можливість споживати м’яса стільки, скільки вони хочуть. Сьогодні, якщо оцінювати тваринництво з точки зору ефективності, то можна назвати лише одну галузь у ньому, яка досягла належного результату. Мова йде про виробництво курятини. У цій царині аграрії зменшили собівартість продукції до 65 євроцентів за 1 кг живка, що є одним із найнижчих показників у світі. Проте традиційне для українців споживання свинини, яка містить унікальні поживні складові, занепадає.
– Яким ви бачите вихід із цієї ситуації?
– Ми пропонуємо ринку систему Точне свинарство™, яка передбачає чітке визначення розміру собівартості виробництва продукції. В ній не закладені ані хабарі, ані порушення технології вирощування свиней, ані сфальшовані кормові чи ветеринарні препарати. Власник свинокомплексу матиме єдиний об’єктивний індикатор, який уможливить ефективну оцінку роботи персоналу та постачальників. Бізнес отримає можливість заробляти більше, а споживач – купувати більш дешевшу та якіснішу продукцію. Зауважу, що вирішення цієї проблеми не передбачає особливих додаткових видатків або підвищення платоспроможності населення, збільшення заробітної плати та її мінімального рівня.
– Які конкретні перспективи матиме галузь, якщо вона піде окресленим вами шляхом?
– Якщо будуть створені нові свинокомплекси, які діятимуть за системою Точне свинарство™, то дуже ймовірно, що Україна стане одним із основних експортерів свинини у світі. Ми маємо потенціал для зниження собівартості продукції в таких компаніях до 50 євроцентів за 1 кг живої ваги. М’ясо свині має всі шанси повернутися на лідерську позицію кулінарних уподобань українців, а бізнес із його виробництва – стати ще більше привабливим для інвесторів і створити можливість для нарощування доданої вартості. Для порівняння скажу, що за 4 останніх роки Україна вже втратила 2 млн. свиней. Щоби повернутися до залишених позицій, потрібно додати трохи більше, ніж утрачене поголів’я. Підвищення числа свиней іще на 3 млн. голів відкриє можливості для вітчизняних м'ясокомбінатів експортувати свою продукцію в країни, які потребують свинини, і за рахунок цього значно покращити ефективність своєї діяльності.
– Поясніть, будь ласка!
– За результатами 2018 року перевитрати у свинарстві склали 8 млрд грн. Якщо їх прибрати, то отримаємо додану вартість 8 млрд. грн. Щоби забезпечити тільки внутрішню потребу України в свинині, ми маємо збільшити її виробництво на 500 тис. тонн щороку. Це означає, що потрібно додатково реалізовувати на м'ясокомбінати щонайменше 6 млн. голів щороку. Із цього поголів’я буде отримано ще додатково 16,25 млрд грн доданої вартості. Якщо ми відкриємо експортні поставки, то вироблятимемо ще додатково щонайменше 500 тис. т свинини щороку. Відповідно це все буде плюс до доданої вартості вітчизняного свинарства.
– Які іноземні ринки потенційно можуть бути ощасливлені українською свининою?
– Насамперед, Китай. Якщо в Україні щорічне споживання м’яса свині становить 15 кг на душу населення, то в Китаї – 40 кг.
– Наскільки я розумію, ваші пропозиції – це неурядові ініціативи.
– Ви маєте рацію. Мова йде про розробки приватного бізнесу, а саме Центру підвищення ефективності в тваринництві. Так склалося, що галузеві асоціації, урядові органи залишили індустрію свинарства напризволяще.
– Ви хочете, щоби система Точне свинарство™ була затверджена урядовим рішенням?
– Ні. Ми прагнемо, щоби шляхом саморегулювання вітчизняне свинарство вийшло на рівень такої ефективності, аби цей бізнес став інвестиційно привабливим, а українці не обмежували себе у споживанні свинини.
Джерело: Агробізнес Сьогодні
Слідкуйте за актуальними статтями та новинами у нашому Телеграм-каналі або на сторінці в Фейсбуці.