Свинарство в Україні все більше нагадує азартну гру – рулетку, де виграє лише казино. Поголів’я українських свиней скорочується до 500 000 голів щороку. Але це скорочення відбувається саме через економічну проблему – збитки фермерів, а не через ветеринарну – Африканську чуму свиней (АЧС). Хоча її, так само як і першу, замовчують, намагаючись не помічати справжні причини поширення цього захворювання в Україні.
У 2018 році АЧС вже масово реєструвалася у сусідніх з Україною державах – Польщі, Румунії, Угорщині, і продовжує поширюватися в Україні. Тільки офіційно реєструються в Україні тепер такі випадки не всі.
Карта офіційно зареєстрованих випадків АЧС в Україні, 2012–2019 роки
Чому АЧС швидко поширюється Україною? На нашу думку, головною причиною стала незахищеність промислових виробників свинини, а саме – відсутність компенсації за свиней, знищених у випадку спалаху АЧС. За сім років регулярної реєстрації хвороби в Україні, господарствам з бюджету компенсовано за знищених свиней менше 1% від їхньої вартості. Протягом усього цього часу в бюджеті не знаходиться 150 млн грн для компенсації втрат промислових свинокомплексів. У той же час птахівництво щороку дотується на мільярди гривень.
Як треба захистити свинарів? Враховуючи масштаби збитків бізнесу і економіки від АЧС, дотації з державного бюджету вже давно мали бути перерозподілені на користь свинарства, а не на підтримку птахівництва, яке і без того має сильні позиції. У грудні 2017 року робилася спроба змінити несправедливий механізм розподілу бюджетних коштів на 2018 рік, втім, вона виявилася безуспішною.
Хто проти? Проти позбавлення дотацій птахівників виступила і асоціація «Свинарі України». Зокрема, у заяві асоціації вказана інформація, яка абсолютно не відповідає дійсності: «…рівень рентабельності виробництва м’яса птиці та яєць значно відстає від показників інших сільськогосподарських галузей... У 2016 році прибутковість виробництва курятини та яєць курячих становила відповідно 4,9% і 0,6%». Такі дані викликають велике здивування, бо саме у 2016 році свинарство у багатьох виробників було збитковим. Птахівництво ж за кожен виробничий цикл забезпечувало мінімум 25–50% рентабельності, що при шести циклах на рік становило 150–300% рентабельності інвестицій в рік, а у виробників повного циклу – навіть більше.
Що для власника свинокомплексу означає відсутність компенсації у випадку АЧС? Лише одне – банкрутство. От і почали по всій Україні приховувати випадки захворювання не лише в домогосподарствах, а й на промислових свинокомплексах. І багато є таких прикладів, коли напередодні офіційного оголошення спалаху АЧС власник господарства приймає рішення швидко розпродати все поголів’я, яке потенційно є вірусоносіями: великих свиней – на забій, малих – на вирощування на інші ферми. Через це від АЧС не застрахований жоден свинокомплекс.
Що робити? Ця проблема має привернути більше уваги, бо ризик втрати власного виробництва свинини високий як ніколи. У боротьбі з хворобою можна брати приклад захисту інтересів бізнесу з тих самих птахівників. Там теж є небезпечне захворювання із суворими карантинними заходами – пташиний грип, недопущення поширення якого забезпечує одна й та ж служба. Крім тих двох випадків, які відомі вузькому колу, більше ніхто не чув про те, що пташиний грип став проблемою в Україні.
Джерело: Mind.ua
Слідкуйте за актуальними статтями та новинами у нашому Телеграм-каналі або на сторінці в Фейсбуці.