П’ятий елемент: чого не вистачає для ефективного бізнесу в українському свинарстві

Новина: П’ятий елемент: чого не вистачає для ефективного бізнесу в українському свинарстві
29 листопада 2017

Свинарство в Україні — бізнес контрастів. Свинокомплекси з суцільною бетонною підлогою, ручною кормороздачею, дірявим дахом і вибитими вікнами сусідять з сучасними будівлями — з кулпадами, щілинною підлогою, вентиляцією, підігрівом та кормовими станціями для свиноматок.

Парадоксально, але результати як в першому, так і в другому випадках можуть бути однакові: як дуже хороші – перша категорія свиней, вирощування за 154 дні, так і дуже погані – друга і нижче категорія, вирощування за 200+ днів. Тому вирішальне значення має не рівень обладнання і технологій, а підхід до управління цим бізнесом.

Далі я хочу описати п’ять елементів, які, на мій погляд, відрізняють ефективне підприємство.

1. Регулярний аудит

Поточна робота “замилює” око. Перестаєш помічати проблеми та речі, що потребують змін. Щоб не допустити такого, необхідно регулярно критично переглядати всі виробничі процеси, аналізувати фінансові показники свинокомплексу. Це може бути експрес-аудит або повний аналіз бізнесу. Краще для таких заходів залучати експертів із спеціалізованих компаній. Так ви отримаєте неупереджений погляд зі сторони.

2. Робочий бізнес-план

У свинарстві рік починається з вересня. Тобто, з 1 січня будуть пороситись свиноматки, яких спарували у вересні. Щоб прогнозувати роботу на майбутній рік необхідно мати актуальну інформацію про осіменіння та опороси, тому ефективні підприємства починають планувати наступний рік уже в серпні-вересні поточного. Але на жаль, у більшості свинокомплексів бізнес-планів просто немає. А якщо і є, то це скоріше формальний документ, який живе своїм життям.

Потрібно взяти за правило складати бізнес-план у вигляді затвердженого документу. Це має бути деталізований помісячно план осіменінь, опоросів, реалізації, споживання кормів та витрат медикаментів. В кінці кожного місяця треба звіряти планові показники і фактичні з поправкою на зміну цін. Розходження у показниках вкажуть, де проблемні або навпаки — добре організовані виробничі ділянки.

3. Ведення обліку у спеціалізованій програмі (не Excel!)

Облік повинен бути автоматизованим. Для цього треба використовувати спеціалізовані комп’ютерні програми. Часта практика в Україні — ведення обліку на фермі в MS Excel. Звичайно, це чудова програма, але вона накладає ряд обмежень та незручностей. Файл з таблицею (або багато різних подібних документів), який, власне, і є всією базою, легко втратити.

З часом розмір файлу збільшується і з ним стає важко працювати. Якщо в розрахунках допущена помилка, то її легко не помітити і весь подальший розрахунок буде неправильним. А потім, коли таких помилок стає все більше, приймається вольове рішення розпочати з чистого листа в новому Excel-файлі. І все починається заново.

Якщо облік ведеться у такий спосіб, то замість інструменту для контролю виробництва він перетворюється у муку як для обліковця, так і для керівника.

Краще використовувати спеціалізовані програми. За їхньої допомоги можна автоматизувати будь-яку виробничу ділянку: підбирати пари на осіменіння, формувати план опоросів, отримувати аналітику по народжуваності та продуктивності свиноматок, списувати корми та ветпрепарати, рахувати прирости та інші виробничі показники.

Сучасні програми для обліку в свинарстві розраховані не тільки на зоотехніка чи ветлікаря, а й на власників і ТОП-менеджмент. В них можна формувати звіти по фінансовим та виробничим показникам, за допомогою яких оцінювати стан вирощування свиней на фермі і собівартість тварин. Через права доступу можна обмежити доступ конкретним користувачам до різних розділів програми, наприклад, фінансів.

Одним словом, до автоматизованого обліку рано чи пізно долучаться усі підприємства, як це було свого часу в Америці та Європі. І чим раніше свинокомплекси розпочнуть його впровадження, тим більше отримають переваг від виявлення своїх слабких місць та вдосконалення менеджменту на фермі.

4. Мінімальна собівартість, а не максимальна продуктивність

Високі прирости, збільшення виходу м’яса та скорочення терміну відгодівлі — це, безумовно, важливо і потрібно. Але не повинно досягатись у збиток бізнесу.

В гонитві за продуктивністю свиноводи вкладають величезні гроші в реконструкцію, оновлення генетики, кормові добавки та медикаменти. Проте до кожного такого кроку необхідно дорости, щоб отримати бажаний результат, інакше ці додаткові 10-20-30 грам приросту будуть коштувати в рази дорожче, ніж отриманий від них додатковий заробіток. Краще поступово, крок за кроком, нарощувати продуктивність та відслідковувати що саме дає результат, а що ні.

Потрібно визначитись, що саме потрібно свиноводу: суперпоказники чи прибуток. Якщо вибір буде зроблено на користь показників, то це уже буде не бізнес, а хобі.

5. Профілактика замість лікування

Схема лікувально-профілактичних робіт повинна бути обов’язково оформлена та затверджена у вигляді документу з підписами керівника та ветеринарних спеціалістів. З досвіду нашого Центра, навіть великі підприємства на 10-20 тис. голів і більші нехтують цим. І ветеринарія живе окремо від підприємства: наче все робиться, лікарі проводять різні маніпуляції, а захворювання прогресують.

Коли схема формалізована є можливість для аналізу – де проблема, що роблять зараз для її вирішення і чому не працює існуючий підхід.

Ще один важливий аспект – принцип, за яким побудована ветеринарна схема. Приміром, європейські та американські фермери намагаються зменшувати використання антибіотиків та більше уваги приділяють профілактиці та біобезпеці.

Розглянемо на прикладі однієї з найпоширеніших хвороб в свинарстві – мікоплазмозу. Це бактеріальне захворювання органів дихання. Смертність – до 30% у запущених випадках.

Втрати від мікоплазмозу значно більші через зменшення середньодобових приростів на 40-100 грам/добу на відгодівлі. Для середньостатистичного свинокомплекса це – 4 кг живої маси при реалізації на м’ясокомбінат або +5-10 днів відгодівлі. Вартість вакцинації 20-40 грн/голову, недоотриманий прибуток від захворювання від 200 грн/голову без врахування витрат на антибіотики та втрати через падіж.

Варто пам’ятати, що свинарство завжди було прибутковою галуззю. Навіть при низьких цінах на живу вагу у 2015-2016 роках. Навіть при ринкових цінах на всю кормову базу та зростання курсу іноземної валюти.

Зараз час активно вкладати сили та гроші передусім у знання та вдосконалення контролю на фермі. З нашого досвіду, навіть найзанедбаніший свинокомплекс може запрацювати з прибутком навіть при ціні 30 грн на живих свиней за півроку без капітальних інвестицій, реконструкцій та заміни поголів’я. Спробуйте перераховані зміни на свинокомплексі, і вже в перший  місяць прийде розуміння, що треба робити та куди рухатись. А ще через три місяці побачите перші результати.

Джерело: agroday.com.ua


Слідкуйте за актуальними статтями та новинами у нашому Телеграм-каналі або на сторінці в Фейсбуці