Причини шлунково-кишкових захворювань телят

Стаття: Причини шлунково-кишкових захворювань телят
Задати питання

Новонароджені телята, як і інший молодняк характеризує підвищена схильність до розвитку захворювань, що пов’язано з недостатнім розвитком кровообігу, дихання, функцій травлення та імунної системи. Тому новонароджені тварини особливо потребують уваги та турботи (недорозвинені органи травної, ендокринної, імунної та інших систем організму). В умовах промислового виробництва, особливо великі комплекси і господарства, уваги тваринам приділяють не завжди достатньо.

Стрес-фактори

Найбільш серйозним є незбалансована, неповноцінна годівля корів, особливо в період сухостою. Порушення умов утримання та годівлі, дисбаланс параметрів мікроклімату тваринницьких приміщень, зоотехнічні маніпуляції (биркування, зважування, вищип), ветеринарні заходи вакцинація, вітамінізація, взяття крові.

Організм тварин особливо чутливий до стресів в перші 3-4 міс. життя, а материнський організм в останні 2-3 міс. вагітності та перші 2-3 місяці після пологів.

Встановлена пряма залежність між рівнем неспецифічної резистентності організму матері, з одного боку, та внутрішньоутробним розвитком ембріону, станом здоров’я та збереженням з іншого. Наприклад, телята, отримані від корів з субклінічною формою кетозу, мають ознаки внутрішньоутробної гіпотрофії, серед них недорозвиненість органів та систем, висока захворюваність та загибель.

Вміст імуноглобулінів в молозиві знижується за наступних патологій: подовжений сервіс-період, затримка посліду, субінволюція матки, метрит, мастит

При стресі страждають найперші ендокринні органи. Це призводить до порушення нейрогуморальної регуляції обмінних процесів організму, кровотворення, імунного захисту, відбувається супресія імунокомпетентних органів, як наслідок – недостатній рівень імунокомпетентних клітин в молозиві. Розвиваються імунодефіцитні стани.

Імунна система

В молозиві в здорової корови завжди міститься велика кількість імуноглобулінів, які відображають той профіль антитіл, які має організм. Потрібно наголосити, що з кожним наступним доїнням рівень білку в молозиві, особливо у-глобулінів, різко знижується.

Імуноглобуліни накопичуються в молочній залозі двома шляхами:

  • трансзалозистим – доставляються по системі кровообігу;
  • діалітичний – шляхом утворення в молочній залозі, як відповідь на проникнення антигену.

Встановлено, що молочна залоза містить велику кількість плазматичних клітин, які продукують імунні клітини. При введенні антигенів безпосередньо в молочну залозу можна отримати високий титр антитіл в молозиві та молоці.

Особливо велика кількість антитіл утворюється в молочній залозі безпосередньо перед родами, до 13 раз більше ніж в крові. При порушенні умов утримання та годівлі корів кількість імуоглобулінів знижується, або взагалі відсутні. Телята, що отримують дане молозиво, як правило гинуть.

Імуноглобуліни в незмінному вигляді проникають через кишкову стінку, що має високу проникність, при наявності в молозиві інгібіторів трипсину, що попереджає гідроліз. Імуноглобуліни що потрапляють в кров і незалежно від їх походження і починають виконувати свою функцію.

Імуноглобуліни в крові в новонароджених телят виявляють через 2 год. після прийому молозива. Найбільш високий їх рівень в крові з’являється через 30 хв. після випоювання молозива, а через 8 год. – значно зменшується.

Всмоктування імуноглобулінів у телят припиняється через 36-48 год., а у гіпотрофіків триває до 7-9 діб, що зазвичай має небажані наслідки, оскільки разом з імуноглобулінами при високій проникності слизової оболонки кишківника, в організм можуть проникати і інфекційні (інвазивні) агенти.

Материнські імуноглобуліни, отримані телям, є антитілами до антигенів, що зустрічаються в навколишньому середовищі, а також до антигенів, якими імунізована мати. Період напіврозпаду імуноглобуліну М у телят 3-5 діб, G 10-14 діб, А 4-6 діб. Цим і пояснюється зниження колострального імунітету в цих термінах. Вважають, що повна втрата материнських антитіл закінчується в 4-6 тижневому віці.

В телят спочатку розвивається клітинний імунітет, що представлений Т-клітинами, які складають 80% від загальної кількості імунокомпетентних клітин.

Гуморальний імунітет починає формуватися з 5-10 добового віку, проте вироблення В-клітин знаходиться на низькому рівні. Основні причини низьких титрів В-клітин: наявність материнських антитіл та недорозвиненість червоного кісткового мозку.

У перші місяці життя кількість В-лімфоцитів не перевищує 20%. В організмі телят спочатку починають синтезуватися імуноглобуліни М, а потім G. Ранні антитіла можуть блокувати антигени, але слабо ефективні проти токсинів. Цим пояснюється підвищена чутливість телят до інтоксикацій та токсикоінфекцій.

Дозрівання імунної системи відбувається в міру зникнення материнських антитіл і посилюється при впливі антигенів. Проте, тривалий антигенний вплив може викликати імунну толерантність (параліч) імунної системи, замість стимуляції її захисних сил.

Імунна система у телят досягає помітного розвитку до 1-4 міс., а повного - до статевого дозрівання.

У телят виділяють три періоди імунодефіцитних станів:

  • Перший – новонароджена тварина, в якої відсутні імуноглобуліни до випоювання молозива;
  • Другий – телята віком 5-10 діб, починається розпад материнських імуноглобулінів, а власні синтезуються на низькому рівні;
  • Третій – повний перехід на рослинний корм (при поганій підготовці теляти імунна система розвивається слабко і перехід викликає в них важкий стрес, який знижує імунну реактивність).

Місцевий імунітет новонароджених тварин насамперед залежить від вмісту вітамінів А, D3, пантотенової і фолієвої кислоти.

Вітамін А – недостача ретинолу сприяє заміні циліндричного епітелію на керато-гіаліновим, який не захищає від інфекційних збудників. В органах дихання прогресує втрата миготливого епітелію, припиняється «самоочищення» слизової оболонки, що відкриває бар’єр для проникнення мікроорганізмів.

Вітамін В6 – недостача призводить до зниження активності трансмілази в тканинах, внаслідок чого рівень взаємного перетворення кетокислот в амінокислоти і синтез заміщених амінокислот падає.

Низький рівень вітамінів В2 і В6 – знижується рівень фагоцитозу. Низький рівень фолієвої кислоти пригнічує лейкоцитоз і викликає лейкопенію, синтез білка припиняється. Низький вміст пантотенової кислоти призводить до зниження виділення наднирниками глюкокортикоїдів, що впливають на імунну систему. В молозиві наявна необхідна кількість вітамінів групи В до 42-72 мг/мл, в молоці 6-15 мг/мл.

На стійкість організму новонароджених телят впливає вміст в молозиві лізоциму, лактотрансферази, ксантидегідратази і комплемент, які мають бактерицидні властивості, створюючи умови для розвитку мікрофлори в шлунково-кишковому тракті.

Від рівня білку залежать не лише специфічний імунітет, але й загальна резистентність організму.

Активність телят з першого дня їх життя сприяє більш інтенсивному росту і розвитку лімфоїдних органів, забезпечуючи імунний захист організму. Гіподинамія – одна з причин виникнення в телят імунодефіцитів.

Дисбаланс кишківника

Шлунково-кишкові захворювання телят в більшості випадків мають складну етіологічну структуру. Звичайні діагнози «диспепсія», «гастроентерит», «гастроентероколіт» за багатьма даними мають інфекційну етіологію і викликаний дисбактеріоз патогенним впливом кишкових вірусів та бактерій, багато з яких є облігатною мікрофлорою і не приносять шкоди організму та підвищують загальну резистентність організму.

Гомеостаз підтримує нормальна мікрофлора кишківника, рН ШКТ, ферментативна активність травного каналу, функціональний стан ентероцитів, тип годівлі, якість кормів, збалансований раціон та інші фактори.

Серед нормальної мікрофлори кишківника переважають лактобактерії (102-104 в 1 г вмісту), ентерококи (10-103), біфідобактерії, сарцини, кишкова паличка. В нижньому відділі кишківника зростає кількість біфідобактерій, ешерихій, клостридій, ентеробактерій інших родів.

Годівля телят

Перший раз напувати теля молозивом рекомендується не пізніше 30-40 хв. після народження.

В перші 7 діб телятам випоюють молоко від матерів, або використовують молоко з банку молозива. Денна норма – 10% від маси тіла. Надалі, тваринам згодовують збірне цільне чи пастеризоване молоко, або ЗЦМ.

Якість молозива і його поживності, залежить від якості кормів, що споживали корови в останній період тільності. Нестача в їх раціоні каротину (вітаміну А) знижує його вміст в молозиві і, як наслідок, недостатній розвиток слизової оболонки кишківника теляти.

Молозиво з низьким вмістом мінеральних речовин, насамперед кальцію та фосфору, погано перетравлюється і може викликати шлунково-кишкові захворювання.


Важливим і необхідним «пристосуванням» в «молозивний» (молочний) період є харчовий жолоб, що рефлекторно утворюється при випоюванні молозива.

Під час ссання губи жолобу змикаються, утворюється трубка по якій молоко і молозиво безпосередньо потрапляє в сичуг. Якщо теля жадно п’є великими порціями (соска з великим отвором чи відро), харчовий жолоб не повністю змикається, молоко потрапляє в рубець, де піддається мікробному розкладу.

Коли молозиво випоюється повільно (невеликими порціями) воно гарно змішується з слиною, в сичузі утворюється рихлий доступний травним сокам згусток. При порушенні випоювання в сичузі утворюються великі і занадто щільні згустки, евакуація яких в кишечник затримується, розвивається казеїно-безоарна хвороба.

Напування тварин з соски фізіологічно наближено до природнього ссання із вим’я корови, до якого пристосований стравохід телят.

Цільне молоко – найкращий корм, що забезпечує гарний приріст живої маси телят, забезпечує організм який росте всіма необхідними поживними речовинами, які створила сама природа.

Проте, молоко і найдорожчий корм, який вигідніше продати. Власники часто економлять і застосовують для випоювання телят несортове молоко, отримане від корів підданих антибіотикотерапії, з підвищеним вмістом амінокислот та бактеріальним обсіменінням, молоко від хворих на мастит корів.

Дане молоко чи молозиво підлягає утилізації. Проте, всі розуміють, що в отримання даного продукту витратили гроші, його «інвестують» в здоров’я майбутнього стада. Дане молоко, особливо не пастеризоване, має велику кількість патогенних мікроорганізмів, але навіть пастеризація не звільняє його від токсинів та антибіотиків, які негативно впливають на організм.

Використання некондиційного молока – високий ризик для тваринників, оскільки не знають що згодовують.

Насамперед, дане молоко – може бути отримане від корів хворих на мастит, ще до розтелу. Не всі тварини будуть хворі, проте обов’язково будуть в стаді. Тварини, що отримають таке молоко не розкриють свій генетичний потенціал по молоковіддачі.


Кишкова паличка, стафілокок (особливо золотистий) та інші збудники, які викликають не лише мастит у корів, але й діарею в телят. При виникненні синдрому діареї знижуються прирости, період вирощування телички до продуктивного віку збільшується збільшуються і затрати.

Крім цього, випоювання молока з антибіотиками від корів, які знаходяться на лікуванні, в майбутньому призведе до проблеми з лікуванням телят. При згодовуванні такого молока патогенна мікрофлора телят буде резистентна до цих антибіотиків, імунітет тварин знижується, їх буде складніше лікувати, підвищиться витрати на лікування, збільшиться вибракування тварин з стада.

Санітарний стан 

Фактори, що сприяють виникненню інфекції в телят, насамперед, незадовільний ветеринарно-санітарний стан приміщень для утримання тварин:

  • незадовільні умови утримання (підвищені вологість, вміст аміаку, кількість бактерій);
  • відсутність підготовки тварин до розтелу;
  • несвоєчасне видалення гною;
  • спільне утримання корів та новонародженого молодняку,
  • відсутність дезінфекції, дезінсекції, дератизації;
  • порушення принципу «все пусто – все зайнято»;
  • порушення правил комплектування статево-вікових груп;
  • одночасне утримання різновікових груп;
  • відсутність профілактичного карантинування для новоприбулих тварин в господарство;
  • порушення правил біобезпеки (доступ до території ферми сторонніх осіб, відсутність дезкилимків при вході в кожне приміщення та санпропускника при в’їзді на територію ферми, утримання домашніх тварин з порушенням діючого законодавства);
  • відсутність планового ремонту приміщень та вигульних майданчиків;
  • персонал не закріплений за своїм відділом та безконтрольно переміщується по фермі.


Годівля корів

Для отримання здорового потомства потрібно забезпечити повноцінним, різноманітним раціоном з потрібними мінеральними та вітамінними засобами. При годівлі потрібно не допустити ні ожирінні, ні схуднення корів. Обидва варіанти негативно позначаються на стані молодняку. 

Крім цього, внаслідок порушення жирового, білкового та вуглеводного обмінів у тварин розвивається кетоз.

Кетоз має негативні наслідки на при отриманні молодняку:

  • народження нежиттєздатного молодняку;
  • мертвонародження;
  • аборти.

Основними порушеннями годівлі є:

  • згодовування тваринам кормів бідні на протеїн та вуглеводи;
  • годівля тварин кормами незадовільної якості (запліснявілі чи закислі продукти);
  • згодовування у великій кількості концетратів.

В організмі накопичуються ацетон, ацетооцтова і бета-оксимасляна кислота.

Відсутність специфічної профілактики

В зв’язку з імунобіологічними особливостями новонароджених тварин, зокрема, відсутністю специфічних антитіл до прийому молозива та необхідністю часу для продукування власних імуноглобулінів, специфічна профілактика інфекційних захворювань у молодняку базується на пасивній імунізації за рахунок колострального імунітету.

Колостральний імунітет телят формується за рахунок материнських імунокомпетентних клітин. Посилення рівня майбутнього протективного імунітету досягається завдяки імунізації поголів’я в період сухостою.

Достовірно встановлено, що вакцинація в даний період сприяє накопиченню специфічних антитіл не лише в сироватці, а й в молочній залозі. При потраплянні молозива формується імунітет, посилюється фагоцитоз, збільшується фагоцитарна активність лейкоцитів, їх поглинаюча властивість, збільшується кількість лейкоцитів, в тому числі, Т- і В-лейкоцитів.

В повній мірі даний механізм можна реалізувати лише за умови своєчасного отримання першої даванки молозива, а корова забезпечена в період сухостою повноцінним та збалансованим раціоном, проведена вітамінізація та вакцинація, проведено дслідження на субклінічні форми маститу та проведена консервація вим’я.

Профілактика таких захворювань, як колібактеріоз, сальмонельоз, анаеробна ентеротоксемія, рота- і коронавірусна інфекція проводиться вакцинацією саме матерів, відповідно епізоотичної ситуації в господарстві та згідно настанови по використанню біологічних препаратів.


Важливо також використовувати такий прийом, як переведення сухостійних корів в родильне приміщення за 14 діб, для природньої імунізації матерів тим набором штамів мікроорганізмів та вірусів, з  якими новонароджений буде контактувати вже в перші години життя.

Безглузде використання протимікробних засобів

Широке, зазвичай не виправдане, застосування антибіотиків, без проведення лабораторних досліджень на чутливість та особливостей застосування препаратів, призводить до селекції антибіотикорезистентних штамів бактерій.

За неконтрольованого застосування антибіотиків в організмі відбуваються наступні порушення:

  • дисбактеріоз;
  • зменшення кількості корисних бактерій в кишківнику;
  • діарея;
  • алергічні реакції;
  • інтоксикації.

Потрібно пам’ятати, що більшість антибіотиків згубно діють не лише на патогени, але пригнічують діяльність і корисної мікрофлори.

При дисбактеріозі, просвіт кишківника заселяють ентеробактерії, що малочутливі до протимікробних препаратів. Необхідно проводити дослідження на чутливість до антибіотиків, для ефективної терапії хворих тварин. 

Висновок

Захворювання шлунково-кишкового тракту є прикладом мультифакторної патології, складовими якої є імунодефіцитні стани, зовнішні чинники, дисбаланси в біоценозі кишківника. Успіх контролю спалаху хвороби базується на своєчасній індикації та ідентифікації збудника, провокуючих чинників та їх усунення.

Відповідні коригування в годівлі молозивом та молоком, схемі лікувально-профілактичних заходів, умов утримання тварин можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли стає зрозумілим, які інфекційні агенти беруть участь в розвитку патологічних процесів і їх роль у виникненні захворювання.


Слідкуйте за актуальними статтями та новинами у нашому Телеграм-каналі або на сторінці в Фейсбуці

Вид тварин:  ВРХ

Галерея

Замовити послугу
Оформіть заявку на сайті, ми зв'яжемось з вами найближчим часом та дамо відповідь на всі ваші питання